«Путь праведного — уклонение от зла: тот бережет душу свою, кто хранит путь свой» Прит. 16:17.
О пагубном влиянии рок-музыки на человека неоднократно писалось в христианской прессе. Казалось бы, тема полностью исчерпана, что нового еще можно сказать, но, к сожалению, и апологетов рока в среде христиан хватает.
Господь подарував нам серця, щоб наповнити їх Своєю безмірною Любов’ю та мудрістю. Він бажає подарувати нам чисті і радісні думки, які б збагачували б людину, а не засмучували б її.
Якщо запитаємо пересічну людину, чи задоволена вона своїм життям, імовірно, відповідь отримаємо заперечну. Людина відразу пригадає увесь негатив сірих буднів: негаразди на роботі, проблеми в сім’ї, погіршення матеріального становища, економічну кризу…
Хвала. Яке місце вона займає в нашому житті? Кого ми хвалимо та кого радить хвалити і прославляти Біблія? Ці та інші запитання постають перед нами, коли ми замислюємося про велич Бога, Його безмежну мудрість та любов.
Так багато сказано й написано про слова, про мову, що мимоволі замислюєшся, чи є необхідність говорити ще щось? Я б відповіла «так», особливо для нас - християн, яким є що сказати. Але як нам варто говорити? Що пише про це Біблія?
Этот вопрос с давних времен интересует как исследователей, так и простых христиан. Это видно из различных толкований Евр. 4:1-11 среди которых есть очень причудливые. Приведу два из них. Первые говорят, что этот отрывок доказывает святость воскресения. Вторые утверждают, что согласно этим стихам один День Творения длился 7000 лет.
