Так багато сказано й написано про слова, про мову, що мимоволі замислюєшся, чи є необхідність говорити ще щось? Я б відповіла «так», особливо для нас - християн, яким є що сказати. Але як нам варто говорити? Що пише про це Біблія? Наша мова не є основним чинником нашої віри, але характеризує нас як християн. Ми працівники у винограднику Божому, і нашим основним інструментом є слова, за допомогою яких ми допомагаємо іншим дізнатися про істину. Наша мова повинна бути мелодійною, проникливою і справляти позитивне враження на серця інших людей, тому що від цього залежить, приймуть вони нашу вістку чи ні. Розвиток дару гарно говорити берет початок з нашого дому. Тут розвивається «у здоровому й бездоганному слові, щоб супротивник засоромився, не маючи нічого поганого про нас сказати» (Тита 2:8). Біблія говорить: «Жодне погане слово хай не виходить з ваших уст» (Ефес. 4:29). «Вираз погане слово стосується не тільки нецензурних слів. Він означає будь-який вираз, що суперечить священним принципам істинної релігії. Він містить у собі натяк не тільки на аморальне, але й на зло. Якщо він не буде негайно викорінений, ці вислови призведуть до великого гріха» (Е. Уайт. Цінності, с 13). З нашої мови варто видалити слова з негативним або двояким змістом. Ось що Еллен Уайт говорить про багатослівність: «Мені було показано життя дружини брата У. Вона занадто багато говорить, у неї немає досвіду в духовних питаннях, і якщо вона не навернеться й не зміниться відновленням розуму свого, то не зможе встояти серед небезпек останніх днів. їй необхідно попрацювати над своїм серцем, тоді й мова її освятиться. їй варто уникати гріховної багатослівності. Їй потрібно поставити надійну й сувору сторожу біля дверей уст своїх і приборкувати мову свою, щоб її слова не творили неправду й нечестиве. Вона повинна припинити всі розмови про чужі помилки, перестати обговорювати чужі слабкості й особливості характеру інших людей. Подібні розмови гідні осудження, з чиїх би уст вони не виходили. Вони марні й гріховні, тому що призводять до негативних наслідків. Ворог знає: якщо послідовники Христа будуть поводитися подібним чином, це відчинить йому двері для подальших дій. Я бачила, що коли сестри збираються відверто поговорити, сатана незмінно присутній на їхніх зустрічах, тому що йому є чим зайнятися. Він стоїть поруч, викликаючи у співрозмовників неприродне хвилювання, бере максимум з тих переваг, які отримує. Сатана знає, що всі ці плітки, осуд, розповіді по секрету про чиїсь переживання розділяють людину з Богом. Вони вбивають духовність і той релігійний вплив, що могли б справити ці сестри. Слова сестри У. повинні справляти позитивний вплив. Іноді вона перекручено висвітлює чиїсь слова й вчинки, перебільшує, спотворює чужі розмови. У неї немає наміру перекручувати чиїсь вислови, але звичка багато роздумувати про те, що не повчає, настільки глибоко вкоренилася в ній, що вона стала недбалою й безрозсудною у своїх словах. Усе це позбавляє її можливості позитивно впливати. її товариством не цінують так, як могли б цінувати, якби вона не займалася гріховними, марними розмовами» (Свідчення для Церкви, т. 2, с. 185,186). Нехай Бог допоможе нам, щоб дар мови, яким Він нас наділив, приніс рясні благословення оточуючим. МОВЧІТЬ…
якщо не збираєтеся сказати нічого істотного;
якщо сказали достатньо;
чекаючи своєї черги говорити;
коли роздратовані й нервуєте;
коли вас провокують;
коли маєте намір засудити;
коли хочете покритикувати;
доти, поки добре не обміркуєте свої слова;
коли перебуваєте в Церкві, щоб почути, що скаже вам Бог;
коли виходите із Церкви, щоб Дух Святий міг закарбувати у вашому розумі почуте.
Ганна Скурту
В Мой Мир
| 
