Парадокс нашого історичного часу полягає в тому, що наші будинки вищі, ніж колись, але терпіння нижче, наші автостради ширші, але наша індивідуальність і світогляд звужуються; ми витрачаємо більше, але маємо менше; ми купуємо більше речей, але менше ними насолоджуємося. Наші квартири стають більшими, а сім’ї – меншими; у нас більше зручностей, але менше часу. У нас більше вчених звань, але все менше сенсу; більше знань, але менше міркувань; більше експертів, але й більше проблем; більше медикаментів, але менше здоров’я. Ми збільшили свою власність, але зменшили свої цінності. Ми говоримо занадто багато, любимо занадто рідко, ненавидимо занадто часто. Ми навчилися того, як заробляти на життя, але не навчилися того, як жити; ми додали років до життя, але не життя до років. Ми злітали на Місяць і назад, але нам важко переступити поріг і познайомитися з новим сусідом. Ми освоїли зовнішній світ, але не внутрішній; ми очищуємо повітря, але забруднюємо душу; ми розклали атом, але не наші упередження. У нас зросли прибутки, але занепала моральність; ми женемося за кількістю, але втрачаємо якість. Наш час – це час високих чоловіків, але низьких характерів; більших доходів, але поверхових стосунків; великої свободи, але меншої радості. Наш час – це час світового затишку, але домашніх скандалів; більшої кількості їжі, але, на жаль, малоцінної для здоров’я. Це час, коли в будинок приходить по дві зарплати, але кількість розлучень зростає. Це час більш красивих будинків, але розбитих сімей і сердець. Наш час – це час переповнених вітрин і складів; час, коли технологія може дозволити вам переслати це посилання в будь-який куточок Землі, і це час, коли ви можете зробити вибір – викинути його або ж змінити щось у житті. І немає сенсу зберігати цінності для особливого випадку, тому що кожен день вашого життя і є особливим випадком! Проводьте більше часу з вашою родиною і друзями, їжте свою улюблену їжу, відвідуйте місця, які приносять вам естетичну і духовну насолоду. Використовуйте наявний у вас гарний посуд. Не бережіть у шафах свої кращі плаття. Носіть їх. Говорімо членам наших родин і друзям про те, як сильно ми любимо їх. Видалимо зі свого словника такі фрази, як «колись», «одного дня». Не відкладайте нічого, що приносить бадьорість і радість у ваше життя. Кожен день, кожна година, кожна хвилина – особливі, і ми не знаємо, коли настане наша остання мить.
В Мой Мир
| 
