Господь подарував нам серця, щоб наповнити їх Своєю безмірною Любов’ю та мудрістю. Він бажає подарувати нам чисті і радісні думки, які б збагачували б людину, а не засмучували б її.
Якщо запитаємо пересічну людину, чи задоволена вона своїм життям, імовірно, відповідь отримаємо заперечну. Людина відразу пригадає увесь негатив сірих буднів: негаразди на роботі, проблеми в сім’ї, погіршення матеріального становища, економічну кризу…
Хвала. Яке місце вона займає в нашому житті? Кого ми хвалимо та кого радить хвалити і прославляти Біблія? Ці та інші запитання постають перед нами, коли ми замислюємося про велич Бога, Його безмежну мудрість та любов.
Так багато сказано й написано про слова, про мову, що мимоволі замислюєшся, чи є необхідність говорити ще щось? Я б відповіла «так», особливо для нас - християн, яким є що сказати. Але як нам варто говорити? Що пише про це Біблія?
Посмотрите вокруг себя. Видите ли вы сгущающийся мрак надвигающихся катастроф? Землетрясения, ураганы и торнадо наводят страх. Научные прогнозы ужасающи. Даже среди всех этих страхов и зловещих предзнаменований я хочу, чтобы вы знали, что Иисус скоро придет, и Он придет за вами. Это надежда. Уже виднеются предрассветные отблески вечного утра. В то время как приближается это великое событие, прочитайте данное Богом обетование: "Будешь ли переходить через воды, Я с тобою, через реки ли, они не потопят тебя; пойдешь ли через огонь, не обожжешься, и пламя не опалит тебя" (Ис. 43:2)
Нам кажется, нет смысла учиться в институте, если в итоге не получим диплом. Если не сможем победить, зачем принимать участие в Олимпиаде? Да и служить зачем, если никто этого не замечает и не ценит?
