uElite Design

Чому ж проблема вміння приймати рішення стоїть на першому місці сьогодні? Здавалося б, тепер, коли ми щодня приймаємо сотні різних рішень і укладаємо десятки важливих угод, це питання не повинно стояти так гостро. Але сьогодні чимраз частіше з вуст жінок можна чути обурення нерішучістю чоловіків, котрі теж не гребують дорікнути прекрасній половині людства за невміння зробити правильний вибір у різних сферах життя. Багато роботодавців у своїх побажаннях під час добору нових кадрів вказують два основні пункти: комунікабельність і вміння приймати правильні рішення в нестандартних ситуаціях. Нерішучі люди вважаються ненадійними. Таких людей не тільки уникають у ділових питаннях, а й намагаються не обирати як друзів. Надто вже це обтяжливо -постійно приймати рішення не тільки за себе, а й за людину, котра поруч.

Якщо в життєвих ситуаціях усе більш-менш зрозуміло: як не крути, життя рано чи пізно змушує рухатися навіть найбільш нерішучу людину, то головне питання про те, що думає Бог про нерішучих людей і як будує відносини з ними, залишається часто за завісою незнання, хоч у Біблії є конкретні слова та приклади з життя біблійних героїв, що стосуються цієї проблеми. Людина, котра не навчилася приймати рішення, називається в Слові Божому тим, «хто має сумнів». Про це пише апостол Яків: «Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, котру підіймають та женуть вітри. Така людина хай не думає, що отримає щось від Господа, адже двоєдушний чоловік непостійний на всіх своїх шляхах» (Якова 1:6-8). Не досить втішні слова, чи не так?

Господь ніколи нічого не стверджує, керуючись емоціями. Усі Його слова сповнені досконалою мудрістю. Людина може переконатися в цьому, переглядаючи сторінки історії. Одним з таких розділів людського буття є життя ізраїльського народу. Його представникам Бог присвятив усього Себе. Ізраїль був справді унікальним народом на Землі, якому Всевишній явив Себе якнайвичерпніше, щоб він став провідником світла та надії. Саме історії цього народу присвячена переважна частина Біблії.

На прикладі стосунків Бога з юдеями ми пізнаємо глибину характеру нашого Творця та Його волю щодо нас. На прикладі Ізраїлю Господь показує, наскільки важливою є для Нього наша рішучість.

«Виберіть собі сьогодні, кому будете служити, - чи богам, яким служили ваші батьки, що по тому боці Річки, та чи богам аморейським, що ви сидите в їхньому краї. А я та дім мій будемо служити Господеві (І. Нав. 24:15). Цей заклик звучить в останньому розділі книги Ісуса Навина. Це була завершальна зустріч всього народу перед його остаточним розселенням на свої ділянки землі. Старий Ісус Навин, усвідомлюючи всю відповідальність перед Богом за долю довіреного народу, намагається в останній промові до своїх братів і сестер звернути їхню увагу на основне - рішучість. У цей відповідальний момент він не розповідає про те, якого вождя їм слід обрати після його смерті, не перераховує хоч би яких законів і не запроваджує нових приписів. Він просто благає: «Виберіть, кому служити!».

Цей заклик не новий для присутніх. Ісус Навин неодноразово за час свого служіння говорив про це, попередній вождь - покірливий Мойсей - теж загострював їхню увагу на тому, щоб зробити рішучий крок на сторону Бога. Обидва цих богобоязливих чоловіка доволі добре знали свій народ, знали, що їхні побратими дуже скрупульозно ставилися до постанов Божих, особливо щодо ритуалів і свят. Про це не треба було нагадувати. Існувала інша проблема. Релігія стала для них способом життя, а не живими взаєминами з Богом. За обрядами й церемоніями ізраїльтяни дедалі рідше помічали Господа, на Котрого ті вказували. Тому їм було так легко об'єднувати поклоніння Господу Саваоту й жалюгідним божкам оточуючих народів. Відсутність особистих стосунків з Богом і порожнечу, утворену внаслідок цього, потрібно було чимось заповнювати. А оскільки обрядів, даних під Божественним керівництвом Мойсея, стало нібито недостатньо, ізраїльтяни почали запозичувати їх з культів сусідських народів.

Бог знав, наскільки небезпечний такий стан для Його дітей. Серце Отця стискалося від болю, коли після чергової перемоги або чуда визволення, яке Він дарував Своєму народові, вони знову обирали служіння чужим богам. Господь прямо заявляє через Ісуса Навина, що час покласти край двоїстому служінню.

Перед тим як закликати народ обрати остаточно, кому вони бажають служити, Ісус Навин проводить короткий огляд історії нації, показуючи, як дивовижно Бог провадив їх у різні століття у важких обставинах, як урятував їх від руки ворогів і смерті в пустелі. Але водночас з нагадуванням про могутність Бога старий вождь вважав за належне нагадати й про відступи Ізраїлю, коли народ віддавав перевагу ідолопоклонству над служінням Живому Господу, Котрий вів їх у стовпі вогню та хмари. Після такої натхненної промови люди, які прийшли і на зустріч з Ісусом Навином, не могли нічого заперечити, тому на його заклик «Виберіть собі сьогодні, кому будете служити!» народ одностайно відповів: «Борони нас, Боже, покинути Господа, щоб служити іншим богам! Бо Господь, Бог наш, - Він Той, що вивів нас та наших батьків з єгипетського краю, з дому рабства, і зробив на наших очах ті великі знамена, і стеріг нас на всій дорозі, що нею ми ходили, і по всіх народах, що ми перейшли серед них. І повиганяв Господь усі народи та амореянина, мешканця цього Краю, перед нами. І ми будемо служити Господеві, бо Він - Бог наш» (І. Нав. 24:16-18).

Проте Ісус Навин, як ніхто інший, знав, наскільки часто ізраїльтяни, керуючись почуттями, давали такі обітниці, а потім через деякий час знову перебували в полоні чужих богів. Тому вождь вважав за потрібне додати: «би не здолієте служити Господеві, бо Він - Бог святий, Бог заздрісний Він. Не простить Він вашу провину та ваших гріхів. Ноли ви покинете Господа, і будете служити чужим богам, то Він вернеться, і зробить вам зло, і вигубить вас по тому, як робив був добро вам» (І. Нав. 24:19, 20). Ісус Навин говорить, що традиція одночасного служіння ідолам і Богові не породить нічого доброго, бо Єгова не може ділити серце людини з кимсь іще. Господу потрібна людина, котра цілком довіряє Його волі й не задивляється на сусідських неправдивих богів.

Того разу Ізраїль знову голосно повторив свою обітницю служити Богові. Але з історії ми знаємо, що невдовзі після смерті Ісуса Навина Ізраїль упав у таке беззаконня, якого не було від днів Авраама. Сповідання вуст під напливом емоцій без віддачі та посвячення серця не можна назвати справжнім рішенням. Тема двоїстого життя нерішучої людини залишалася актуальною протягом довгих століть. Сам Ісус Христос, прийшовши на Землю в тілі людському, порушував це питання: «Ніхто не може двом панам служити: тож або одного зненавидить, а другого любитиме, або одного триматиметься, а іншого знехтує. Не можете служити Богові й мамоні» (Матв. 6:24). Прийміть рішення!

Як бачимо, XXI ст. не дуже відрізняється від попередніх. Адже ми, як і наші предки, потребуємо рішучості. Та Бог говорить, що насправді рішучим кроком, який потрібно зробити людині в житті, є самовіддане служіння Йому й цілковита довіра щодо всіх життєвих питань. Наше століття вкрай потребує героїв, які б могли приймати правильні рішення в останні хвилини історії нашої планети. І ти можеш стати одним з них!