uElite Design

Протягом життя кожен із нас зустрічається і з добром, і зі злом. Ми вже звикли до такого стану речей. Боротьба добрих і злих сил постійно супроводжує нас. У казках, мультфільмах, фільмах — споконвічний сюжет: добро перемагає зло, хоч іноді відбувається і навпаки. Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, чому і яким чином почалася ця боротьба добра і зла? І якщо вона почалася, то чи за-кінчиться коли-небудь?

Існує безліч древніх теорій щодо того, як з'явився світ і як почалася боротьба добрих і злих сил. Біблія, одна з найдавніших і найпопулярніших книг, яку вивчають і донині, дає своє трактування, яке докорінно відрізняється від усіх інших.

У Святому Письмі говориться про те, що після того як Бог створив світ, Він сказав: «Вельми добре» (Бут. 1:31): І якщо Сам Бог дав таку високу оцінку творінню, то можна лише уявити, як насправді все було гарно. Усі ми коли-небудь бачили прекрасні картинки раю, але навіть ці зображення, що викликають у нас захоплення, не можуть передати всієї краси та гармонії новонародженої природи. Біблія говорить, що серед усієї цієї краси жила перша людська родина — Адам і Єва.

Однак ще до появи святої пари на Небі відбулася війна. У книзі Об'явлення читаємо: «І сталася війна на небі: Михаїл і його ангели розпочали бій зі змієм. І змій воював і його ангели. І не перемогли: не знайшлося більше місця на небі.

І скинутий був великий дракон, давній змій, що зветься диявол і сатана, що обманює весь світ; скинутий він був на землю, і його ангели були скинуті з ним» (Об'яв. 12:7-9). Прекрасний ангел на ім'я Люцифер, спокусивши небесних істот, підняв бунт проти правління Бога, звинувативши Його в деспотизмі.

Дуже часто, коли в когось не вистачає переконливих аргументів, він починає застосовувати силу. Цікаво, що грецькі слова з основою «палео», перекладені в зазначених вище текстах Біблії як «війна», «воювали», у цьому випадку означають насправді не стільки війну, скільки суперечку на словах. У нашому лексиконі є ще слово «полеміка», що походить від цього ж грецького слова. . Отже, Бог не застосовував силу в суперечці з Люцифером, що став дияволом (наклепником) і сатаною (противником). Між ними точилася полеміка, і Бог довів Свою правоту, тому грішному ангелові, порушникові небесної гармонії, довелося покинути Небеса, він був скинутий на Землю. Там жили розумні істоти, створені за образом та подобою Бога, і їм також треба було вирішити, на чиєму боці вони хочуть бути: на боці Бога. Котрий подарував їм життя, чи Його су¬противника, що прагне до захоплен¬ня верховної влади.

Бог не хоче, щоб Його поважали, догоджаючи, або через арах, тому Він дає людям право вибору. «І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!"» (Бут. 2:16, 17). Бог уклав договір з людиною, особливо підкреслюючи, що у Всесвіті діють певні закони, яких потрібно дотриму¬ватися, щоб мати благословенне життя. Бог не може відступити від принципів добра та справедливості, так само, як сатана — від своїх домагань на всесвітнє панування, якого він намагається досягти шляхом неправди й агресії.

Супротивник Бога й наклепник зумів посіяти у свідомості людей сумніви. «І сказав він до жінки: „Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?"» (Бут. 3:1) Але хіба так сказав Бог? Хіба Він заборонив їсти людині плоди дерев, що ростуть у райському саду? Навпаки, ми читали, що Бог дозволив їсти від усякого дерева, заповівши не їсти лише від одного єдиного — дерева пізнання добра і зла. Хіба Бог просив чогось неможливого? Хіба мало було дерев у саду?

У третьому розділі книги Буття можна прочитати про те, як люди повірили сатані в особі змія, а відкинули довіру до Бога. Вони не витримали випробування. Бог сказав, що «в день їди твоєї від нього ти напевно помреш» (Бут. 2:17). І від днів древніх, як би люди не намагалися продовжити своє життя, смерть, рано чи пізно, забирає їх. Невже зло перемагає? Невже сатана сильніший за Бога?

Людина, повіривши батькові неправди, втратила право на вічне життя, але Бог не став миритися з таким становищем: «Ідо змія сказав Господь Бог:,, За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову... і Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту"» (Бут. 3:14,15).

В цих пророчих словах Бога закладений глибокий зміст. Боротьба точиться не між добром і злом як якимись абстрактними сферами, а між Христом, Сином Божим, і сатаною, тобто між двома реальними особистостями. При цьому Біблія говорить, що головний бій Христос уже виграв, коли помер на хресті. Сатана, що обвинувачував Бога в деспотизмі, повівся із Сином Божим як жорстокий тиран, спонукавши людей розіпнути невинного Христа. Змій ужалив Христа, змусивши Його пережити хресні муки, але Ісус у той же час уразив сатану в голову, завдав йому смертельної рани.

У нашому житті все так змішалося, що ми втратили правильне сприйняття реальності, добро і зло ми сприймаємо як дві невід'ємні складові нашого життя, як дві чаші, що врівноважують одна одну. Однак. Біблія повідомляє, що це не так. Добро може існувати без зла, як це й було споконвіку в раю, а от зло без добра — ні. Зло, що походить від демонічних сил, — це тимчасове явище, яке триватиме недовго — до Другого приходу нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.

Одного разу апостолові Івану було дане видіння: «І я побачив відкрите небо. І ось білий кінь, і Той, Хто сидить на ньому, що зветься Вірний і Правдивий; і Він справедливо судить і воює» (Об'яв. 19:11). У древньому Римі легіонери-тріумфатори влаштовували парад на білих конях, які символізували перемогу. І Бог мовою того часу сказав Своєму вірному учневі, що Ісус Христос сидить на білому коні як Тріумфатор, Який переміг у війні із сатаною.

У світі триває духовна війна, яка проявляється в різних сферах. І ми не можемо залишитися осторонь. Хочемо ми того чи ні, але нам доведеться вибирати, на чиєму боці ми будемо: Христа чи диявола, третього немає. Ми ще тут, на грішній Землі, на полі бою. Тому Бог закликає нас не сумніватися, а твердо вирішити приєднатися до Переможця Христа. Господь бажає бачити нас переможцями, але вибір — за нами.

«Ось Я стою під дверима і стукаю. Якщо хто почує Мій голос і відчинить двері, то Я ввійду до нього і буду вечеряти з ним, а він зі Мною. Переможцеві дозволю сісти зі Мною на Моєму престолі, як і Я, перемігши, сів з Моїм Отцем на Його престолі». (Об'яв. 3:20, 21).