uElite Design

Останнім часом термін «одинока мати» став чимось звичним, буденним. Більше того, такі одинокі матері захищені законом. Минули часи, коли це було чимось неприйнятним, навіть ганебним. Але Бог завжди бажає бачити повноцінну сім'ю, де є батько, мати й діти. З перших днів після народження дитина відчуває передусім присутність і любов матері. Материнська турбота надзвичайно важлива для дитини. Але минає час, дитина росте й починає відчувати гостру потребу в підтримці та захисті батька. Учені дійшли висновку-для повноцінного розвитку дитині потрібні і батько, і мати.

Батько. Яким ми його уявляємо? Турботливим, сильним, готовим щохвилини прийти на допомогу, дати мудру пораду. Саме таким.

Через складну економічну ситуацію в нашій державі деякі батьки настільки зайняті переживаннями за матеріальний стан своєї сім'ї, що нехтують своїм обов'язком підтримувати її духовний розвиток. Маленьким дітям потрібен дбайливий батько, котрий знаходив би можливість проводити час із сім'єю, гратися з дітьми. Коли діти дорослішають; у них виникає потреба в духовній підтримці, мудрих порадах. Часто батько, повертаючись додому після насиченого трудового дня, віддає перевагу відпочинку за телевізором чи комп'ютером, не помічаючи інших членів сім'ї. Такий батько стає для сім'ї лише джерелом забезпечення матеріальних потреб.

«Батько повинен зробити свій внесок у щастя сім'ї. Якими б не були його справи і турботи, вони не повинні затьмарювати щастя сім'ї; додому він приходить з усмішкою і приємними словами» (Е. Уайт. Християнська родина, с 168).

Якщо подивитися на роль батька у світлі Слова Божого, можна зауважити, що він завжди був головним у сім'ї. Апостол Павло, даючи настанови сво¬їм друзям в Ефесі, також звертає на це нашу увагу. «Бо чоловік є голова дружини, як Христос - Голова Церкви, Він же Спаситель тіла. Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву й віддав Себе за неї» (Ефес. 5:23, 25).

Досить часто вислів «чоловік - голова» сприймається неправильно. Беручи його за основу, люди роблять висновок, що чоловік - це той, хто має право встановлювати закони та підкоряти інших членів сім'ї своєму авторитету. Але для правильного розуміння того, що значить бути «головою», потрібно взяти до уваги приклад люблячого Бога. Як Христос полюбив Свою Церкву й постраждав за неї, так і чоловік повинен любити дружину й дітей, щоб, дивлячись на земного батька, діти могли бачити й Отця Небесного.

«Чоловік і батько є головою сім'ї. Дружина очікує від нього любові, розуміння і допомоги у вихованні дітей, і це цілком закономірно. Діти належать йому так само, як і їй, і він також зацікавлений у їхньому добробуті. Діти звертаються до батька за підтримкою і керівництвом; він повинен мати правильне уявлення про життя і знати, який вплив та яке спілкування буде корисним для його сім'ї; але понад усе він має керуватися любов'ю, страхом Божим і вченням Його Слова, щоб спрямувати своїх дітей на правдиву дорогу.

Батько є центром сім'ї. Він - законодавець, у характері якого виявляються такі позитивні якості, як енергійність, чистота, чесність, терпеливість, мужність, старанність і корисна діяльність. Певною мірою батько є священником сім'ї, котрий приносить ранкові й вечірні жертви на Божий жертівник. Уранці та ввечері батько, як священник сім'ї, повинен визнавати перед Богом гріхи, які протягом дня здійснив він і його діти...

У своїй родині батько представляє Божественного Законодавця. Він співпрацює з Богом, здійснюючи сповнені милості задуми Божі та утверджуючи у своїх дітях принципи істини, прищеплюючи якості, що допоможуть їм виробити чистий доброчесний характер і бути слухняними не тільки своїм земним батькам, а й Небесному Отцеві» (Е.Уайт. Християнська родина, с 168,169).

Батько є центром сім'ї. Він - священник, котрий збирає свою родину для молитви, проводячи час в єднанні один з одним і з Господом. Приклад батька має надзвичайний вплив на дітей, які прагнуть у всьому його наслідувати. Те, як поводиться батько в сім'ї, повністю відобразиться в житті сина.

Один батько був настільки заклопотаний своїми справами, що йому не вистачало часу для сімейної молитви і він на цьому постійно наголошував. Одного ранку його маленький син Івасик сказав матері: «Скоро я стану дорослим, і мені теж не потрібно буде молитися Богу». Здивувавшись, мати запитала, чому він зробив такий висновок. «Адже дорослі також моляться Богу, - сказала вона, - цього не роблять лише нехороші люди». Задумавшись, Івасик відповів: «Але ж тато - найкращий, а Богу не молиться». Увечері, коли діти полягали спати, мама розповіла батькові про спостереження сина. Він нічого не відповів, але в його очах з'явилися сльози. Відтоді кожного ранку батько знаходив час для спільної сімейної молитви.

Хай кожен батько задумається над тими сімейними обов'язками, що покладені на нього. Адже наскільки організованою буде його сім'я, і як наслідок, суспільство, залежить саме від нього.

Кожен з нас - дитя Небесного Отця, Який є найкращим взірцем і вчителем для своєї сім’ї. Це відповідальна роль. І тільки живучи за прикладом Христа, кожен батько зможе створити щасливу сім'ю й отримати рясні Божі благословення.

Если ваш ребенок слишком робкий
Только чувство Божьего присутствия может избавить робкого ребенка от страха, омрачающего его жизнь. Пусть каждый ребенок хранит в памяти обетование: «Ангел Господень ополчается вокруг боящихся Его и избавляет их» (Псал. 33:8). Прочитайте детям удивительную историю о том, как мощное воинство небесных ангелов защитило Елисея от окружившей его вооруженной вражеской армии. Расскажите о приговоренном к смерти Петре, которому в тюремной камере явился ангел Божий и вывел его из темницы, минуя вооруженных стражников, массивные двери и огромные железные ворота, закрытые на засовы.

Пусть дети сами прочитают о событии, произошедшем на море, когда Павел, следовавший на суд и казнь, сказал утомленным бурей, изнурительным трудом и длительным голодом солдатам и морякам такие слова ободрения и надежды: «Теперь же убеждаю вас ободриться, потому что ни одна душа из вас не погибнет... ибо Ангел Бога, Которому принадлежу я и Которому служу, явился мне в эту ночь и сказал: «не бойся, Павел! тебе должно предстать пред кесаря, и вот, Бог даровал тебе всех плывущих с тобою». С верой в это обетование Павел убеждал попутчиков: «Ни у кого из вас не упадет и волос с головы». Так и произошло. На корабле нашелся всего один человек, через которого Бог мог действовать, и весь корабль, наполненный языческими солдатами и моряками, был сохранен. «Все спаслись на землю» (Деян. 27:22-24, 34, 44).

Это было написано не только для того, чтобы мы читали и удивлялись, но чтобы и в нас сохранялась такая же вера. Господь и теперь, как и в апостольские времена, действуют там, где есть люди с верой в сердцах, желающие служить Ему.

Будьте сильными в вере и учите своих детей тому, что все мы зависим от Бога!