«Середньостатистична людина за десять хвилин розмови обманює тричі», - вважає видатний американський психолог Пол Екман. Спробуємо з'ясувати, якою ж буває брехня. Доведено, що чоловіки брешуть тоді, коли відчувають, що хтось зазіхає на їхню територію. Щоб захистити себе, вони часто нещиро відповідають на питання: «Де ти був?» чи «Хто тобі телефонував?». Жінки ж обманюють тоді, коли бажають показати свою перевагу над іншими, у своїх розмовах вони нерідко «перебільшують» та «прикрашають». А як же тоді будувати стосунки на брехні? Чи довго вони триватимуть? Іноді ми намагаємось виправдати себе та свою брехню й наводимо для цього безліч аргументів. Найцікавіше те, що ніхто й досі не може чітко сказати, що таке брехня. До того ж, кожен вирішує морально-етичні питання самостійно, відповідно до власних переконань, віри, життєвих принципів тощо. Якщо брехню визначати як будь-яку найменшу невідповідність дійсності, то брешуть таки всі. Брехня в такому розумінні - це механізм захисту, адаптації до середовища, збереження цілісності особистості, її границь. Ми обманюємо, коли не можемо відповідати за правду, обманюємо, аби не зробити партнерові боляче, обманюємо, щоб отримати певну вигоду (зокрема, й соціальне схвалення). Брехня приносить нам часто позитивні результати, своєрідні «бонуси»: дозволяє стати привабливішими, виправдати свої вчинки, уникнути покарання, отримати матеріальну вигоду, попередити конфлікти, підняти рівень ав¬торитету та поваги до себе з боку друзів. Ми брешемо, брешемо, брешемо... навіть не замислюємось, що в цей момент самі стаємо жертвами обману. Ми настільки звикаємо до брехні, що вже чекаємо її від людей. І навіть коли стаємо на бік правди, все одно хочемо чути лише те, що нам подобається. Досить часто ми просто не готові сприймати реальну правду. Брехня просочується в стосунки з найпершого побачення. Дівчата докладають всіх зусиль, аби презентувати себе якнайкращим чином, розповідають, як вони обожнюють дітей, люблять готувати, прати, прибирати, цієї миті вони готові полюбити навіть футбол та хокей. А хлопці, у свою чергу, розповідають їм, які дівчата розумні та вродливі. Якщо він їй дарує троянди, а вона їх терпіти не може, то все одно буде мовчати, аби не образити його. Він розхвалюватиме все, що вона готує навіть тоді, коли воно недосолене або переперчене. І їм байдуже, що скоро все «винирне на поверхню». І все таємне стане явним. Достатньо лише розпочати сварку, як у ній ми викажемо все, що стримували стільки часу. Трагічним є те, що після цієї сварки колишніх стосунків уже не повернути: якось «не ліпиться» або взагалі «розвалюється». А що якби ми з самого початку говорили правду? Не різко, а м'яко, але правду. Ми б конкретизували те, що ми любимо, що нам подобається, ми б чули про свої недоліки й намагалися їх ви-правити. Головне - до всього ставитися мудро й спокійно. Кожен з нас має право на таємниці і поважати особистий простір іншого теж необхідно. Якщо ми почнемо переходити допустимі межі партнері, можемо наткнутися не лише на брехню з його сторони, але й на йога прагнення відкрити всі наші особисті таємниці. І погодьтеся, це не дуже приємно. Надин де Ротшильд говорив, що брешуть передусім тим, кого люблять. Але ж навіщо обманювати найдорожчих людей? Давайте будувати свої стосунки чесності, щодня протистоячи брехливості, яка вже зрослася з нами. Не забувайте, Господь ненавидить брехню (Пр. 6:16-19), тому Він буде допомагати нам. Бекон сказав: «Неправда викриває слабку душу, безпомічний розум і хибний характер». Тож плекаймо в собі сильну душу, тверезий розум і правдивий характер! Ірина КРАСНОВОЛЬСЬКА
В Мой Мир
|