Минає час – усе на світі тимчасове:
Думки і мрії, і життя.
На зміну старому прийшло прощання нове,
І занотована нова сторінка нашого буття. Можливо сторінок іще багато буде,
Та ви живіть словами Господа Христа.
Можливо буде важко, будуть зневажати люди,
Та ви ідіть дорогою правди до кінця. Нехай у вашому житті буденність, сірість
Заквітне барвами яскравими, мов цвіт.
Несіть у серці Господу ту вірність,
Яку так часто зневажає світ. Нехай любов у вашім серці лиш панує,
Добра і щастя, і синонімів до них…
В житті багато стежок і доріг існує,
Та лиш одна оберігає від усіх лих. ************************************************ Куди ти йдеш, мій друже, зачекай!?
Чи бачив ти на цім шляху шторми і бурі?
І кожен крок на нім лиш біль, – ти так і знай,
Ти будеш сам один в бурхливім морі. О, не дивись, мій друг, на марноту:
Нема там щастя, нема там волі.
Знайдеш ти там лиш пустоту
І там загинеш ти від болі. У світі горя та біди,
Де все бентежить та лякає,
Сам ворог залишає тут сліди,
А люд безпечно вслід за ним ступає. Розплющ ти очі хоч на мить,
Поглянь на світ навколо себе.
Не будь байдужим, бо скоро жить
Тебе Господь запросить в небо. Бажання серця – пустота,
Коли немає в ньому Бога.
Багатство, заздрість – марнота.
Куди веде тебе оця дорога? О, друже мій, ти зачекай,
Поглянь на мить в блакитне небо!
І хоч на хвильку пригадай,
Як Бог давав Рукою щедрою тобі, що треба. Його Любов тебе вела
Ще з малих літ і до сьогодні.
Коли ти впав, то підвела
І врятувала від безодні. «Куди ти йдеш, мій друже, зачекай!?», -
Почуй той голос, що так кличе ніжно.
Господь є Бог – запам’ятай!
Не відкидай Його, бо знов прийняти буде пізно. Бог є Любов, Він кличе знову.
Не йди шляхом, яким ти йдеш!
Вернись до рідного ти дому,
Бо тільки там життя знайдеш!
13.07.2010
Світлана Хоменко
В Мой Мир
| 
