У XI виданні «Енциклопедії Британіки» слову «календар» дане таке пояснення: «Тиждень є період часу, що складається із семи днів. Він не має жодного відношення до обертання небесних тіл, що є причиною його незмінності. Він був у використанні з незапам'ятних часів у всіх східних країнах, і оскільки він не ділить на рівне число ні роки, ні місяці, то всі, хто відкидає повідомлення Мойсея, перебувають у скрутному становищі, як відзначає Деламбре, дати інше ґрунтовне пояснення про його виникнення».
У католицькій енциклопедії знаходимо схожий вислів: «Потрібно відзначити, що в християнському рахуванні часу порядок днів тижня ніколи не змінювався. Коли Григорій XIII в 1582 році реформував календар, за четвергом 4 жовтня йшла п'ятниця 15 жовтня. В Англії в 1752 р. за середою 2 вересня йшов четвер 14 вересня». (Art. chronologi, Bd. З, S. 740).
ЗМІНА КАЛЕНДАРЯ ПАПОЮ ГРИГОРІЄМ XIII Юліанський календар був введений Юлієм Цезарем в 46 році до Р. X. З часів Христа можна відзначити одну реформу календаря, якщо не зважати на тимчасові зміни календаря у Франції під час революції й нинішню зміну календаря в СРСР. Єдина зміна календаря полягала в заміні юліанського календаря григоріанським. Новий календар був прийнятий націями не в один і той самий час.
Юліанський календар не був точним, тому що в ньому було прийнято, що сонячний рік складається з 365 ¼ днів, тоді як насправді він був коротшим на 12 хвилин. У 1582 році ця різниця склала вже 10 днів. Щоб зрівняти різницю, папа Григорій XIII створив у 1580 році комісію математиків, щоб обговорити реформу календаря. Для того щоб знову погодити календар з рухом сонця, вирішили викинути в 1582 році десять днів. Папською буллою був виданий наказ, щоб після 4 жовтня безпосередньо йшло 15 жовтня. Але щоб виключи¬ти з календаря колишню помилку, було вирішено, що високосні роки залишаться й надалі, причому з останніх років сторіч, тобто з так званих ювілейних, тільки ті будуть високосними, які діляться на 400. Тому 1600, 2000, 2400 і 2800 роки високосні, інші ж ювілейні роки, як 1800, 1900 і т. д. - вважаються простими.
Наступна таблиця ясно показує перехід з юліанського календаря на григоріанський в 1582 р. ______________________________ Жовтень 1582 р. НД ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ 1 2 3 4 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Цифри, надруковані жирним шрифтом, означають дати григоріанського календаря, іншими цифрами позначені дати юліанського календаря. Ця таблиця показує, що зміна не торкнулася тижня, який і залишився непорушним.
Зміна відбулася за вказівкою папи в католицьких країнах: Іспанії; Португалії й Італії 5 жовтня 1582 року. Після четверга 4 жовтня пішла п'ятниця 15 жовтня.
Франція барилася з реформою до грудня того ж року, після 10 грудня, подібно до вищевказаної таблиці, пішло 20 грудня. Таким чином, і тут тиждень не був порушений.
У католицькій Німеччині й Швейцарії календар змінили в 1583 р., у Польщі - в 1586 p., в Угорщині - в 1587 р. У протестантській Німеччині новий календар був прийнятий тільки в 1700 році, коли за 18 лютого пішло 1 березня.
Підчас введення григоріанського календаря в протестантській Німеччині в 1700 році були такі числа: ______________________________ Лютий 1700 р. НД ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
18 лютого було в неділю, то тиждень порушений не був.
У Нідерландах григоріанський календар був прийнятий в 1700 p., у протестантській Швейцарії 1701-98 p., Англії й у колоніях (а також і в Америці) 1752 р., у Швеції в 1752 р. Християнський схід Європи тільки в останні роки прийняв календар, подібний до григоріанського; до того використовували юліанський календар, що називають календарем старого стилю. Однак чи вівся рахунок за юліанським календарем (старий стиль), чи ж за григоріанським (новий стиль), однаково порядок тижневий залишався той самий, тільки числа були інші. Це ясно показує, що під час реформи календаря тиждень залишився непорушеним.
ЩО ГОВОРЯТЬ СУЧАСНІ ВЧЕНІ ПРО БЕЗПЕРЕРВНИЙ ТИЖДЕНЬ?
В. Мондерс з королівської обсерваторії в Грінвічі й професор Тотен з Америки говорять з питання про втрату рахунку часу таке: «Ми можемо бути цілком упевнені в тому, що людство ніколи ще не втрачало порядку тижня, ні послідовності днів, і день суботній дійшов до нас від днів Адама без будь-яких порушень».
М. Андерс Доннер, професор в університеті в Гельсінгфорсі, Фінляндія: «Зміна календаря порушить розподіл тижня, що зберігся впродовж тисячоріч і тому вважається святий з давніх часів».
М. Еміль Пікард, постійний секретар наукової Академії, Франція: «Найголовніший пункт стосується безперервного тижня. Більшість членів комісії з астрономії виражає бажання, щоб зміна календаря не порушила безперервного тижня. Небажано перешкоджати безперервному тижню, що існує вже стільки століть».
М. Едуард Байланд, директор паризької обсерваторії: «Я завжди уникав рекомендувати порушення безперервного тижневого кола, що, без сумніву, є найдавнішою установою, що дійшла до нас від початку».
Д. Егінітіс, професор, директор обсерваторії в Афінах: «Безперервне тижневе коло, що збереглося впродовж багатьох сторіч і незмінене дотепер жодним відомим нам календарем, служить універсальним виміром часу, - достатні причини, що говорять проти встановлення календаря, який все це порушує».
Усі вищенаведені цитати взяті з офіційного документа Ліги Націй, 17 серпня 1926 р.
