uElite Design

Віддавши перевагу тимчасовим благам, замість послуху Господеві, Валаам врешті-решт втратив найголовніший духовний скарб - спасіння власної душі. Біблійний герой, про якого піде мова, має багато спільного з нами: і він, і ми походимо з язичників, і в нього, і в нас є спокуси на життєвому шляху (наприклад, сповідувати вустами одне, а жити інакше). Кожний, хто знає його історію, дивується глибокому падінню та ганебній смерті. Чому так сталося? Збіг обставин, примха сліпої долі чи результат необачного вибору?

Давайте детально розглянемо причини цього падіння:
1. Він сповідував релігію розбіжності з Божим словом
«І встав Валаам уранці та й сказав до Балакових вельмож: "Вертайтесь до свого краю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами"» (Чис. 22:13). Господь не дозволяє іти. Що це означає? Бог не дозволяє, а ми часто керуємося своїми бажаннями. Хоч у Біблії так написано, але ми вважаємо, що це неможливо виконати. Чи хочу я того, чого не бажає Бог? Чи бажаю я того, чого хоче Господь? Розбіжність у поглядах з Богом неодмінно призведе до гріха та падіння.

2. Він дотримувався РЕЛІГІЇ СЛІВ
«І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: "Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику"» (Чис. 22:18).

Якою красномовною є релігія сьогодні, але згодом вона виявляється марнослівною. Якщо ви помітили в собі хвалькувату вірність, що прославляє себе, будьте вкрай обережними! Ви на межі прірви, яка веде до загибелі. Валаам ніби пафосно заявляє: «Навіть якби ви дали мені мільйон доларів, я не погоджуся піти з вами!». Але йому ніхто стільки й не пропонує. Втративши здоровий глузд, він мчить до ілюзорної цілі! Це та сама здавна знайома нам ідея, лише виражена іншими словами: «Хоч би усі, та не я!». Релігія, позбавлена скромності, не може мати Божественного походження. Вона розповідає про Бога, але насправді особисто не знає Його!

3. Йому була притаманна РЕЛІГІЯ ЛУКАВСТВА ТА ВДАВАННЯ
«А тепер посидьте й ви тут цієї ночі, а я пізнаю, що ще Господь буде говорити мені» (Чис. 22:19). На перший погляд здається, що пророк справді не знає Божої волі й-старанно шукає її. Але це хибне припущення, оскільки вище читаємо: «І сказав Бог до Валаама: "Не підеш ти з ними, не проклянеш того народу, бо благословенний він!"» (Чис. 22:12). Пізніше він ще раз хоче дізнатися волю Божу: «І сказав Валаам до Балака: "Стань над своїм цілопаленням, а я піду, - може, стріну Господа навпроти себе, і що Він об'явить мені, я перекажу тобі". І він пішов на лису гору» (Чис. 23:3). Потім ще раз: «І сказав він до Балака: "Стань тут над своїм цілопаленням, а я стріну там Господа"» (Чис. 23:15).

Стаючи на шлях лукавства, людина спочатку просто прикидається перед іншими, бажаючи виглядати набагато кращою, аніж є насправді. Але коли вона надто довго «грає роль», то з часом сама починає вірити у своє лукавство. І, зрештою, намагається переконати у своїй провин ще и Богa. Як безглуздо вдавати перед Тим, Хто все знає! Як безглуздо намагатися лукавити перед очима Того, Котрий все бачить!

Хіба сьогодні в нас немає спокуси, знаючи волю Божу, просити знака від Нього через сон, видіння чи надзвичайні обставини? Гадаєте, Бог зміниться й скаже щось інше? Причина криється набагато глибше: чи не в тому, що ми бажаємо схилити Бога до власної точки зору? Можливо, у повсякденному житті ми звикли завжди домагатися свого і вважаємо, що це аж ніяк не позначиться на наших стосунках з Господом? Не варто ставати християнським «ілюзіоністом» й імітувати бажання пізнання істини. Бачачи подібне, Бог зі скорботою каже: «Вони-бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати дороги Мої, мов народ той, що праведне чинить, і права свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права справедливости, жадають наближення Бога» (Ісаї 58:2). «Бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцімто гріх свій знайти, щоб зненавидіти» (Псал. 36:3). Біблія робить сумний висновок: «Вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання істини» (2 Тим. 3:7).

Коли Бог мовчить, це означає, що Він сказав усе необхідне й більше не має що додати. Треба, пізнавши Його волю, не шукати іншої, а смиренно піти запропонованим шляхом.

4. Йому була притаманна РЕЛІГІЯ ОБРЯДОВОСТІ
Обряди існують в усіх релігіях світу. Але коли вони починають заступати Самого Бога - це стає справжньою загрозою для духовності. Обрядовість - це релігія зовнішньої форми без внутрішнього наповнення.

Розповідають притчу про сліпців, котрі «оглядали» слона. Одного з них підвели до вух тварин, - і він промовив: «Це шматок брезенту». Іншого привели до хвоста, і той сліпець, визначивши на дотик, сказав: «Це якась мотузка», а третього - до хобота, і той чоловік, сумніваючись, промовив: «Це, мабуть, шланг!» І нарешті, четвертий, торкнувшись руками ніг слона, категорично заявив: «Це якась колона чи товстелезний стовп». Чого не усвідомили вони? Ці люди не зрозуміли, що перед ними слон. Чимало християн настільки зосередили свою увагу на релігійних деталях, що втратили з поля зору Бога!

Валаам дотримувався РЕЛІГІЇ УМИЛОСТИВЛЕНИЯ БОГА
«І стрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: "Сім жертівників склав я, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику"» (Чис. 23:4).

Не таємниця, що атеїзм був породжений спотвореним християнством, коли Бог був представлений як торговець гріхами. Валаам хвалиться перед Господом: «Дивися, скільки жертв ми принесли на честь Твого імені! Хіба Ти не можеш змінити Свою точку зору на деякі питання?!» Але Бог є досконалим, на чому й ґрунтуться Його незмінність. Нашого Бога неможливо умилостивити з однієї простої причини: Він і так є багатомилостивий і милосердний. Але ця милість ніколи не направлена на нехтування Його волею.

До чого призвів хибний шлях Валаама?
Він так хотів померти смертю праведних! (Чис. 23:10). Але не будемо себе обманювати! Помирати з Богом у серці може лише той, хто жив з Ним! Валаам був убитий на війні. «Ну то й що? - може виникнути запитання. - Хіба це про щось говорить?». У нашому випадку-так. Згадайте, як Бог зберіг під час війни Єремію. Пригадайте Даниїла, котрий не тільки залишився живим після падіння Вавилону, а й став другою особою після царя! А тут помер... Його загибель не є нещасним випадком, а фізичною смертю духовно мертвого пророка!

Він хотів здобути все тут і потрапити до Вічності, а в результаті втратив все на Землі й занапастив свою душу. Сата-на завжди так діє. За Валаамом додому приїжджають на колісниці, а звідти як? «А тепер утікай собі до свого місця!» (Чис. 24.11). Він утікає, щоб хоча б зберегти свою Душу. Сьогодні чимало людей втрачають своє здоров'я та життя, так і не повернувшись.

Який же вихід існує для нас, аби не потрапити в пастку й не повторити помилок Валаама? У біблійному тексті є відповідь: «І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він...» (Чис. 22:31). Нехай же нашою молитвою буде: «Відкрий мої очі; - і нехай я побачу - Тебе і себе». Скажімо, як псалмист: «Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користі. Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, - на дорозі Своїй оживи Ти мене!» (Псал. 119:18, 36,37).