uElite Design

Ще на початку навчального року було проведено урочисту лінійку, пролунав перший дзвоник, дітей посвячено у першокласники. Зі словами духовних настанов звернувся тоді секретар Західної конференції, пастор Володимир Скиба. Він підбадьорив і батьків, і дітей, і вчителів у їхньому починанні, звернувши увагу на те, що і найбільші ріки починають свій шлях маленькими непомітними потічками, а також побажав розвитку і зростання у цій Божій справі.

Законом України не передбачена можливість для церков відкривати школи і навчальні заклади. Це можуть зробити лише держава, приватні особи чи громадські організації. Її організатор і директор Олександр Коберник – директор відділу освіти Західної конференції, здобув освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст-філолог» у Сімферопольському державному університеті імені М. В. Фрунзе за спеціальністю «Українська мова та література» (1998 рік), та освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» за спеціальністю «Управління навчальними закладами» (2009 рік) у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди. Думка створити адвентистську школу зародилась у нього вже давно, от тільки втілити у життя задумане постійно щось заважало. То не було відповідного приміщення, то викладачів не міг підібрати, то просто не знаходив підтримки. І тільки тепер все у нього є: і приміщення, і викладачі, і однодумці, а бажаючих вчитись – поки ще небагато. Зі стількох першокласників усіх чотирьох громад у школі навчаються лише троє. У цій школі лише один клас - перший. А школа має чим похвалитись.

Навчання у цій школі починається незвичайно. Перший урок тут – біблійний. Щоранку першокласники розпочинають свій день з молитви і співу на славу Божу, потім цікава історія, і знову спів, молитва. Спочатку діткам це було незвично, і дехто навіть соромився молитись, але дуже швидко дітки освоїлись і тепер щоранку залюбки моляться разом з вчителькою. Своєрідним гімном школи стала пісня «Радісні ті діти», - дітки з радістю співають її по декілька разів. Триває Біблійний урок всього 20 хв., але цього достатньо щоб налаштувати маленькі сердечка на небесний лад. І хоча Біблійний урок не є обов’язковою частиною офіційного навчального процесу, ніхто з діток не пропускає його. Далі починаються заняття, уроки по 35 хв. Щодня п’ять або чотири уроки, о-пів на другу обід – здоровий і домашній, адже готують його батьки – по черзі. Після уроків – прогулянка, - найчастіше діти відвідують лісопарк «Зубрівський», який розташований неподалік. Після занять у школі діє група продовженого дня, а також музичний гурток, який проводить директор Коберник Олександр Петрович (у нього крім вищої ще й середньо-спеціальна освіта, здобута у Кримському училищі культури, «Диригент духового оркестру») і гурток образотворчого мистецтва. Один раз на тиждень факультативне заняття з вивчення івриту. Закінчує свою роботу школа о шостій вечора. Звісно навчання, як і в інших приватних школах, платне – 350 гривень на місяць. Сума немала, проте невисока у порівнянні з іншими платними школами у Львові. Хоча діти й забезпечені шкільними підручниками та іншим приладдям, названої суми не вистачає для перспективного розвитку школи.

Навчальний процес в адвентистській школі, як і в звичайній, іде згідно програми Міністерства Освіти України. Хоча й було зроблено певні кроки в підготовці до навчального року (придбано класну дошку, комплект нових підручників для першого класу, різні методичні посібники, декілька блок-флейт для роботи музичної студії, нові парти), проте школа потребує стабільної фінансової підтримки для розвитку: це й подальше придбання шкільних парт, класних дощок, облаштування їдальні, підтримка гурткової роботи, фінансова підтримка роботи вчителів і вихователів. Е. Уайт писала, що великим благословенням для адвентистських шкіл можуть стати місцеві громади, на території яких діють такі школи. Адже церковна школа – це потужне, хоча й дуже відповідальне, місіонерське поле для підготовки адвентистських дітей та молоді до життя у суспільстві за принципами Царства Божого.

Олександра Тайлер-Мелинь з дитинства мріяла стати вчителькою. Здобула вона освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» в Кримському гуманітарному університеті за напрямом підготовки «Педагогічна освіта»; спеціальність «Початкове навчання»; спеціалізація «Іврит», в даний час навчається в магістратурі. Коли з’явилась можливість працювати в адвентистській початковій школі – відразу погодилась. Крім Олександри в школі працюють вчитель музики Катерина Гайдарли, яка закінчила Львівську національну музичну академію імені М. В. Лисенка за спеціальністю «Музичне мистецтво» і здобула освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр»; і Едіта Сосула, випускниця Українського гуманітарного інституту, «бакалавр філології», спеціальність «Англійська мова і література», яка викладає англійську, адже школа з поглибленим вивченням англійської мови. Ці посвячені молоді викладачі знайшли в своєму щільному графіку час для того, аби присвятити його для служіння Богові і ближнім.

Батьки такою школою дуже задоволені. Батько Вероніки, Олег Алексєєв розповідає, що завжди хотів, аби донька навчалась саме в такій школі. До цього вона відвідувала Школу естетичного розвитку дошкільнят, яка діяла у приміщенні другої львівської громади. «Коли моя Вероніка відвідувала державний садочок, - говорить Олег, - я стикнувся з дуже неприємною ситуацією. Одного разу донечка розповіла, що вихователька кричить на дітей і говорить в їхню адресу, м’яко кажучи, неприємні слова. Ми з дружиною вирішили, що наша Вероніка більше не буде відвідувати цей садочок. 350 гривень, - продовжує Олег, - гроші чималі, проте я знаю, що до моєї дитини тут будуть ставитись як належить, та й як служитель церкви знаю, що усі заняття які починаються з вивчення Біблії, у такому ж дусі і проходять. Я радію, що моя донька ходить до такої школи». Мама Насті, Коберник Олена, завжди переживала, як її донечка дасть собі раду в школі. «Настя дівчинка спокійна і сором’язлива, - говорить Олена, - а таким дітям в школі буває важко, але тут такої проблеми не має. Вона відразу освоїлась і почуває себе невимушено і впевнено. Їй дуже подобається тут навчатись. І я, як вчитель, дуже задоволена навчальним процесом і рівнем викладання». «Я бачу реальні зміни в житті моїх дітей, - захоплено розповідає Ірина Стасюк, мати першокласника Давида, - мій молодший син Давид першокласник, а старший Станіслав вчиться в п’ятому класі державної школи. Але після занять Станіслав приходить в школу до Давида і чекає на нього до закінчення всіх занять і гуртків. Мої діти весь свій вільний час проводять в Домі Божому, а це не минає непоміченим. У цій школі все супроводжується молитвою і духовними роздумами – що ще мати може бажати кращого для своїх дітей. Ця школа, ніби райський острівець серед бурхливого океану сучасного світу. Я постійно переживаю за Станіслава, адже світська школа ніколи не дасть йому того, що може дати християнська. Я щаслива, що Давид проводить тут весь свій день, і я молюсь, щоб в якнайшвидшому часі наша школа відкрила свої двері і для старших діток».

Олександра Тайлер-Мелинь теж дуже задоволена своїми учнями. «Починати день з молитви і співу разом з дітьми велике благословення, яке поширюється на весь день. Дітки слухняні і спокійні, вони впевнено відповідають на уроках і чемно поводять себе на перерві. Ця школа кардинально відрізняється від звичайної школи, і батьки це помічають. А діти! Вероніка Алексєєва в перший день була засмучена, трималась за мамину руку і повторювала, що не хоче іти до школи. Та вже після обіду попросила дозволу подзвонити мамі. Я почула, як дівчинка захоплено промовила: «Мамо, тут так добре, якби я тільки знала, що таке школа!». Велике благословення, - продовжує Олександра, - не лише навчатись в такій школі, а й викладати у ній!».

Багатьом із нас така школа може здатись дивною і недоцільною. Багато батьків вважають, що навчання в такій школі зробить з дитини, так би мовити «тепличну квітку», нездатну протистояти спокусам цього світу. Адже дитина навчаючись в звичайній школі здобуде «імунітет до світу». От тільки такі батьки забувають, що школа змінилась, вона зсередини вже давно не така якою вони її пам’ятають. Тепер рівень моральності у школах надзвичайно низький, і діти у них незахищені. Знущання, сексуальні домагання, наркотики, переслідування на релігійному ґрунті – невже так званий «імунітет до світу» вартий того, аби ваша дитина скуштувала, хоча б одне із цього списку? Я теж колись була досить скептично налаштована у цьому питанні, але ретельно дослідивши його, впевнилась в необхідності існування такої школи. Я хочу, щоб і мої дітки навчались саме в такому навчальному закладі.

Отож, сподіваючись на вашу підтримку і допомогу, Західна конференція звертається до тих, хто може підтримати першу адвентистську школу в Західній Україні. Ваші добровільні пожертвування ви можете перераховувати на р/р: 26006060631195; ПриватБанк, МФО 325321; ПСЗНВК «Живе Слово», Інд. код (ЗКПО): 36501207; призначення платежу: благодійний внесок. Нехай Господь благословить вас у цій добрій справі.

Джерело інфо: www.adventist.org.ua