Про весняну пору у Святому Письмі сказано: «Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він. Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає! Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали» (П. Пісень 2:11-13). Бог створив землю й усе, що на ній, досконалим. В Едемі не було нічого, що могло б затьмарити життя людини. Уся земля омивалася росою, і не було кліматичних змін. Бог поселив людину на прекрасній землі, щоб вона піклувалася про неї й панувала над усім, що створив Бог. Щодня життя приносило людині нові радісні почуття, які задовольняли її потреби. Квіти не в'януть, листя не блідне, а плоди на рослинах оновлюються й не псуються.
Спів птахів створює все нові мелодії. Тварини постійно проявляють свою відданість. Комахи своїми чудовими рухами й звуками створюють заспокійливе, приємне враження.
Ніякої причини для невдоволення не могло бути, ні зла, ні скорботи, ні страждання, ні суму й хвороб ніхто й ніколи не знав. Такий стан ми сьогодні могли б назвати вічною весною для Адама та Єви, якби вони не порушили волі Бога. Але вічної весни до сьогодні не бачила жодна людина, крім Боголюдини Ісуса, тому що весна для Адама та Єви минула швидко. Так і тепер: не встигнеш насолодитися весняним теплом, ароматним повітрям, квітами й співом птахів, як спека змучила, і вже шукаєш тіні. Так відбувається тому, що гріх - порушення волі Божої - є наслідком горя й скорботи. На землі відбулися глобальні зміни. Написано: «Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима... не припиняться!» (Бут. 8:22). Ми змушені змиритися з контрастними змінами в природі й очікуємо нового неба та нової землі, на якій буде Вічна весна. Апостол Павло так говорив: «Все творіння разом стогне і страждає аж донині... Самі в собі стогнемо, очікуючи усиновлення та викуплення нашого тіла» (Римл. 8:22, 23). Ми віримо, сподіваємося й терпляче очікуємо, що настане Вічна весна для добрих жителів Землі та здійсняться слова пророків: «Звеселиться пустиня та пуща, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда... І Господні викупленці вернуться та до Сіону зійдуть, і радість довічна на їхній голові! Веселість та радість осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть» (Ісаї 35:1, 10).
Христос говорив: «Зрадіє ваше серце, і вашої радості вже ніхто не забере від вас» (Івана 16:22). Апостол Павло казав: «Чого око не бачило й вухо не чуло і що на серце людині не приходило, те приготував Бог тим, які люблять Його!» (1 Кор. 2:9). Апостол Іван бачив місто спасенних: «І показав він мені чисту ріку живої води, прозорої, мов кришталь, що виходила від престолу Бога і Агнця. Серед його вулиць - і з одного, і з другого боку ріки - дерево життя, що приносить дванадцять плодів, щомісяця приносить свій плід. А листя дерева - для оздоровлення народів. І жодного прокляття більше не буде. А буде в ньому престол Бога і Агнця, і Його раби будуть служити Йому; і побачать Його обличчя, а Його Ім'я на їхніх чолах. І ночі вже більше не буде, і не потребуватимуть світла світильника та-світла сонця, бо Господь Бог їх освічує, і вони будуть царювати на віки віків. І сказав він мені: Це слова вірні та істинні» (Об'явл. 22:1-6). У цих словах у мініатюрі представлена Вічна весна для спасенних народів. Багато про неї писала християнська письменниця Е. Уайт: «Перед відкупленим народом Божим відкриються всі скарби Всесвіту. Звільнені від кайданів смерті, вони, не відчуваючи втоми, літатимуть у далекі світи, які з глибоким сумом спостерігали за людським горем і радісним співом вітали навернення кожної душі. З невимовним захопленням діти землі пізнаватимуть мудрість безгрішних істот. Вони поділяться скарбами знань, набутими через осягнення творчої сили Божої впродовж багатьох віків. Незатьмарений погляд спасенних охопить всю славу творіння - сонця, зір і галактик, які в установленому порядку обертаються навколо Божественного престолу. На всьому творінні - від найменшого до найбільшого - викарбуване Ім'я Творця, і в усьому відкривається багатство Його сили. ...Велика боротьба закінчена. Гріха й грішників більше нема. Всесвіт - чистий. У всьому незліченному творінні б'ється один пульс гармонії і радості від Того, Хто створив усе це. Течуть потоки життя, світла і щастя в усі простори безмежного світу. Від найменшого атома до найбільших галактик-усе живе й неживе в своїй незатьмареній красі та досконалій радості свідчить про те, що: БОГ Є ЛЮБОВ!» (Е.Уайт. Велика боротьба, с. 678).
