uElite Design

Я хочу розповісти про одну незвичайну для мене зустріч, котра згодом змінила все моє життя. Сидів я якось на лавці, насолоджуючись першими променями весняного сонечка, й думав про те, як добре та приємно жити під мирним небом, маючи все необхідне для життя. У цю напрочуд недоречну мить до мене підійшов чоловік середніх років з книгою в руці й, загадково усміхнувшись, звернувся з запитанням:

- Чи можу я з Вами поговорити?

- Про що? - невдоволено пробурмотав я, даючи зрозуміти, що не маю наміру вислуховувати довгі промови.

- Про страхування життя, - відповів незнайомець, сідаючи поруч.

- Ні! - заперечив я, зрозумівши, з ким маю справу. - Я вже застрахований на всі випадки життя: від пожежі, повені, крадіжки, нещасного випадку, судових витрат, нанесення шкоди, і моє життя теж застраховане!

- А від смерті Ви застраховані? - навіть не збираючись іти, продовжував він.

- Від смерті ніхто не застрахований, - відказував я, - а коли я помру, мої рідні будуть забезпечені матеріально.

- А Ви, що буде з Вами? - не вгамовувався непроханий співрозмовник.

- Про що Ви говорите? - дивувався я. - Що за страхування Ви пропонуєте?

- Страхування від смерті, - відповів агент, багатозначно подивившись мені в очі.

Це повідомлення мене насмішило, і я з неприхованим сарказмом запитав:

- І як же це функціонує?

- Дуже просто, - непорушно відповів він, - страхувальник, якщо і помре, оживе й житиме вічно!

Після цього судження мій терпець увірвався і я перейшов у контратаку:

- Це ж треба, що тільки не придумають, аби на людях нажитися!

- А це страхування безкоштовне, - витримавши невелику паузу, спокійно відповів агент, - це подарунок.

- Не говоріть дурниць, такого не буває, - продовжував я, - якось за це все ж таки треба розраховуватися.

- Ні, - доводив мені настирливий незнайомець, - треба тільки прийняти рішення, а всі витрати вже оплачені Директором страхового агентства!

- Облиште, - заперечив я знову, - у цьому світі нічого не робиться за дарма, скрізь обман!

- У цьому світі? Можливо, - вперше погодився зі мною мій співрозмовник, - але наша компанія не від цього світу.

Це вже ставало дедалі цікавішим, і я вирішив загнати цю балакучу персону в глухий кут, поставивши конкретне запитання:

- А яку гарантію може дати Ваше агентство?

- Слово Директора, - спокійно відповів той. -Його Вам доведеться прийняти на віру.

- Теж іще гарантія, - промовив я, махнувши рукою в його бік.

- Невже Вам дають більшу гарантію агентства цього світу? - запитав агент, змусивши мене на мить замислитися.

- Але якщо знайомий з усіма пунктами договору, знаєш правила, умови та закони, то...

- А коли раптом війна чи банкрутство компанії? -перервав мене страхувальник.

- Ну-то що ж, треба сподіватися на краще, - викрутився я.
- Та ніщо вже не могло зупинити досвідченого агента, і він став доводити мені переваги його страхування:

- Ви сподіваєтеся на тимчасові блага, а я Вам пропоную вічні. Ви маєте страхування в разі земного суду, на якому Вам все одно необхідно бути присутнім, а я Вам пропоную страхування, за яким Ви можете не бути на страшному суді після смерті.

- Ну якщо такий суд й існує, то від нього ніхто не ухилиться, - спробував я спустити свого співрозмовника на землю.

- Правильно, але за наших страхувальників вже заплатив викуп Сам Директор.

- А що Він з цього має? - поцікавився я.

- Він ні в чому не має потреби, - захоплено відповів агент. - Він самодостатній, Йому потрібне лише спілкування з нами в Його офісі.

- А що ж потрібно з мого боку? - запитав я, щоб нарешті розставити всі крапки над «і».

- Просто погодитися.

- Ну що ж, - не маючи наміру більше продовжувати дискусію, сказав я, - прочитайте мені всі пункти договору.

Агент відкрив книгу й прочитав:

- Ви згодні скористатися викупом, давно заплаченим за Вас, і Ви згодні спілкуватися з Директором агентства в земному житті й у вічному.

- І все? – здивувався я. - Умови загалом прийнятні.

- І головне: Директор Сам допоможе Вам їх дотримуватися, - не даючи мені отямитися, продовжував агент. - Він укладає з Вами договір під Свою відповідальність! Подумавши, що, власне нічого при цьому не втрачаю, я рішуче махнув рукою й промовив:

- Згоден!

Агент простягнув мені свою книгу-договір, яку я прочитав від початку до кінця.

- У мене таке дивне відчуття полегшення й задоволення! - із захопленням зауважив я.

- Це буває з усіма, хто укладає договір з нашим агентством, - поплескавши мене по плечу, сказав мій новий знайомий і продовжив повчання. - Ви отримуєте невидиму печатку, яка дає Вам право на отримання життя зі страхуванням, і за нею люди будуть впізнавати у Вас агента, коли Ви будете рекомендувати це страхування далі.

Будучи практичною людиною, я не зміг не поставити ще одного тривожного для мене запитання:

- А що я буду мати за рекомендацію третім особам?

- І це передбачено Директором, - втішно зауважив агент. - Ви будете мати дві речі: досконалу радість в цьому житті й подарунок у вічному, про який знає лиш Сам Директор.

- Чудово! Як добре, що Ви до мене підійшли! -вигукнув я й підписав договір.

- Вітаю! - простягаючи мені руку й піднімаючись з місця, сказав мій колега. - Бажаю успіхів! І не забувайте, що Ви тепер є представником нашого агентства.

Відтоді я - представник цієї чудової страхової компанії і, користуючись нагодою, хочу запитати тебе, дорогий читачу:

- А ти застрахований від смерті?