uElite Design

Наш Бог - це передусім Бог любові і довготерпіння, але Він попереджає: «Кожного, хто визнає Мене перед людьми, визнаю і Я його перед Моїм Отцем, що на небесах; а хто відречеться Мене перед людьми, відречуся його і Я перед Отцем Моїм, що на небесах» (Матв. 10:32, 33).

У Біблії неодноразово підкреслено, що люблячий Бог не тільки створив Всесвіт і все живе, але постійно підтримує його: «Він (Бог-Син), будучи сяйвом слави та образом Його сутності (Бога-Отця), утримуючи все словом Своєї сили, здійснивши Собою очищення наших гріхів, - сів праворуч Величності на висотах» (Євр. 1:3). Бог «сонцю велить сходити над злими і над добрими та посилає дощ на праведних і на неправедних» (Матв. 5:45).

Але Бог не нав'язує свої благословення. Коли люди свавільно відкидають Його, Він їх залишає і це буває для них гірше, ніж найсуворіше покарання. Так було з царем Саулом, який був не раз благословенний Богом, але піддався гріху заздрості, зненавидів Давида, намагався його убити, і наприкінці Бог остаточно відвернувся, і Саул разом з трьома своїми синами загинув страшною смертю.

Повчальною є історія царя Давида, чоловіка по серцю Господа, якого Бог рясно благословляв. Але коли Давид вчинив тяжкий гріх, спокусив Вірсавію і убив її чоловіка Урію, у його житті почалася чорна смуга. Його малолітній син помер, а син Амнон зґвалтував свою сестру Тамару (2 Сам. 13) і був убитий іншим сином Давида Авесаломом (2Сам. 13, 14). Авесалом повстав проти батька, щоб самому стати царем, але його убив Йоав (2 Сам. 18:14), який пізніше організував змову проти Давида (1 Цар. 1). Бог у відповідь на щире каяття Давида багато разів прощав його, але наслідки його гріхів залишилися з ним до кінця життя.

Так було і з фарисеєм Савлом, який переслідував віруючих в Ісуса Христа і через це тимчасово втратив зір (Дії 9). Але коли він покаявся, Ісус повернув йому зір.

Так було з римлянами через їхні сексуальні збочення: «Тому Бог віддав їх ганебним пристрастям: їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне; так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жінкою, розпалилися своєю пристрастю один до одного; чоловіки з чоловіками роблять ганьбу і самі в собі пожинають належну відплату за свій блуд» (Римл. 1: 26, 27).

Найбільш масштабною подією був Всесвітній потоп, який стався тому, що люди продовжували грішити, незважаючи на тривалі попередження Бога, і Він відвернувся і залишив їх на волю водної стихії. Також дуже видовищним і повчальним була загибель мешканців Содому і Гоморри, котрі погрузли у своїх гріхах.

Але коли грішники щиро каялися і відверталися від своїх гріхів, милосердний Бог прощав їх. Так було з переслідувачем християн Савлом, який став апостолом Павлом, а також багатьма іншими грішниками, яких навернув Ісус Христос під час свого земного служіння. Так сталося і з нами, коли ми щиро покаялися і навернулися до Ісуса Христа. «Не бариться Господь з обітницею, хоч це деякі вважають за зволікання, але є довготерпеливий до нас, не бажаючи, аби хтось загинув, а щоб усі прийшли до каяття» (2 Петра 3:9).

Наскільки небезпечним є навіть нетривале відвернення Бога, найкраще розумів Ісус, Який, помираючи на хресті, вигукнув: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?» (Марка 15:34).

Ці приклади лише підкреслюють універсальну істину, що милосердний і люблячий Бог постійно зберігає, підтримує і захищає все створене Ним: Всесвіт, неживу і живу природу і нас, людей. І тільки в крайніх випадках, через наші свідомі гріхи, припиняє свій захист.

Розглянемо конкретні механізми збереження, які створив і використовує Бог, спочатку зовнішні, які захищають Землю від згубних космічних впливів.

До потопу землю захищав полог водяного пару, щось подібне до парника. Завдяки цьому на всій землі був рівномірний теплий клімат, рясно росли їстивні рослини, а вік людей (патріархів) досягав кілька сотень років, як це описано в книзі Буття.

Після потопу цей полог зник, але інші захисні механізми залишилися і діють дотепер. До них належить йоносфера, шар заряджених часток (йонів) на висоті від 80 до 400 км від землі. Цей шар перехоплює і нейтралізує більшу частину космічної радіації і елементарних частинок, які викидає Сонце і які отримали назву «сонячного вітру». Окрім цього, йоносфера є своєрідним «дзеркалом» для техногенних електромагнітних хвиль, завдяки чому здійснюється радіозв'язок на коротких хвилях. Якби не було йоносфери, то вказані космічні чинники зробили б неможливим життя на землі, як це ми бачимо на інших планетах Сонячної системи.

Ще один механізм - це озоновий шар на висоті 20-25 км над землею. Газ озон хімічно нестійкий, він розкладається на молекулу і атом кисню під впливом частини космічного ви-промінювання, яке пройшло через йоносферу. Таким чином це випромінювання ще більше послаблюється. В останні десятиріччя озоновий шар над деякими регіонами став тонший внаслідок промислових і побутових викидів в атмосферу. Особливо небезпечними вважають фреони, якими заправляють холодильники. Учені б'ють на сполох і вимагають заміни фреонів менш шкідливими речовинами, але цьому чинять опір виробники, які не хочуть вкладати гроші в реконструкцію технологій виробництва холодильників. Уразливими стали регіони Австралії і прилеглих країн, звідки виїжджають заможні люди, а на їх місце приїжджають емігранти з бідних країн.

Потужним захисним механізмом є природне магнітне поле Землі, або магнітосфера. Залишки космічного випромінювання, що пройшли через ионосферу і озоновий шар, перехоплюються магнітним полем і спрямовуються до магнітних полюсів, де практично люди не живуть і де вони не можуть завдати великої шкоди. Там вони викликають полярні сяйва. Все ж таки залишки космічного випромінювання викликають «магнітні бурі», які негативно впливають на самопочуття людей із хронічними захворюваннями, а також можуть викликати порушення радіозв'язку і роботи електронних систем.

Отже, земля вкрита кількома захисними «ковдрами», які затримують шкідливе короткохвильове космічне випромінення, але пропускають необхідні для життя світлові і теплові промені сонця.

Окрім зовнішнього захисту, Бог забезпечив живі істоти, і зокрема людину, кількома засобами внутрішнього захисту, які є в майже кожній клітині організму. До них належать системи відновлення і знешкодження, які «заліковують» пошкодження, завдані шкідливими біологічними, фізичними і хімічними чинниками. Наприклад, імунна система, яка захищає нас від шкідливих мікроорганізмів і вірусів. Біохімічна система переробки чужорідних речовин знешкоджує токсичні речовини, причому вона «налаштована» не тільки на існуючі, але й на нові хімічні сполуки, кількість яких постійно зростає. Тут ми бачимо один з багатьох прикладів дії Божого передбачення (Провидіння). Системи репарації генетичних структур (ДНК і РНК) ефективно «ремонтують» пошкодження, викликані радіоактивними променями, ультрафіолетом і вірусами. Про їх високу ефективність свідчить той факт, що вони «заліковують» понад 99% однониткових розривів ДНК, спричинених радіацією. За відкриття системи репарації РНК від пошкодження вірусами група вчених була нагороджена Нобелівською премією за 2006 рік. Нарешті, надлишковість генетичного коду (в 2 - 6 разів) забезпечує високу точність передачі генетичної інформації, яка проявляється у стабільності створених Богом основних видів рослин і тварин.

Подякуємо Господу, Який створив і зберігає нас.
«Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря, - то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя! ... Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї, - прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!» (Псал. 139:9,10, 13,14).