Нам невимовно пощастило, що наш Бог саме такий!
Колись ми з'явилися на світ. Через деякий час (хтось пізніше, хтось раніше) багато з нас прийшли до переконання, що Бог є. На щастя, виявилося, що Він нас любить, милує й прощає. Ура! Як прекрасно, що в Богові немає нічого недосконалого, жодної тіні зла, жодної плями гріха! Як чудово, що еталоном Бог зробив любов, красу й чистоту! Ми сприймаємо це як щось і так зрозуміле. По-іншому й бути не може. Якби Бог був інший, це був би не Бог... Що було б, якби спочатку в Бога був інший характер?
Що було б, якби Бог був егоїстичний, байдужий і злий. Іншими словами, якби в Богові жив гріх ... До речі, деякі так і уявляють собі Бога. «Можливо, Він не такий вже й люблячий. Трохи байдужий. Не факт, що Він прощає. І взагалі, сам собі хазяїн. Я Його не розумію!» Ха! Шановний, як добре, що правда не на твоєму боці! Та якби в Богові мешкав гріх, то це був би Бог з характером сатани. Це був би Антибог! Живучи довго, не можна залишатися лиш трохи недосконалим. Подивіться на сатану! Гріх довів його до стану абсолютно протилежного тому, в якому він був створений. Маленьке насіння гріха не зробило його лиш трохи злим, трохи недосконалим, не зовсім добрим, часом підступним і злегка недружнім. Маленьке насіння гріха зросло до неймовірних розмірів, зло досягло небачених просторів. Ангел світла дійшов до крайньої точки зла, гріховності та егоїзму. Він став ПОВНІСТЮ протилежний Богу! Він - повна, абсолютна, разюча протилежність! Якби Бог виявився лиш трохи недосконалим,з часом Він став би АБСОЛЮТНО гріховним. Такий закон гріха. Суміш характерів
Уявіть собі Антибога - Бога з характером сатани. Або сатану з властивостями Бога. Абсолютно все знає, абсолютно все бачить, живе поза часом і простором, і що найстрашніше - абсолютно всесильний і всемогутній!!! Зло, яке ніхто не може обмежити або заборонити. Зло, над яким ніхто не має влади, але яке панує над усім. Тепер ви розумієте, чому я сказав спочатку: нам невимовно пощастило, що наш Бог саме такий, який є! Антибог міг би створювати нових істот тільки для того, аби робити їх нещасними і насолоджуватися їхніми муками. А для чого ще? У нього є здатність творити. Але не для того ж, щоб любити й піклуватися. Адже він-АНТИ-бог. Нас і зараз ніхто заздалегідь не питає, чи хочемо ми з'являтися на цей світ. На тобі життя, людино! Живи! Роби щось із цим життям, розпоряджайся! Проте в нинішній ситуації у нас є вибір, є надія. У нас є шанс. Більше того, нам надається підтримка та допомога в боротьбі, розрада в смутку й шанс почати все спочатку. А уявіть собі, якби людина народжувалася на цей світ з однією метою - бути мішенню для знущань Антибога. Людина була б геть позбавлена свободи вибору; тільки страждання й жодної надії. Такий Антибог змусив би людину мучитися вічно й цим додав би до його фізичних страждань ще й муки відчаю. Відчаю від неможливості змінити своє становище НІКОЛИ в нескінченному майбутньому. ДЛЯ Антибога ці страждання людей були б найкращою насолодою. Його зла натура отримувала б задоволення від заподіяння болю живим істотам. І він плодив би нові й нові жертви, придумуючи для кожної свої особливі, витончені муки. Пручаючись у муках, людина проклинала б і зневажила Антибога, який створив людину лише для того, щоб штовхнути її в безодню нескінченних страждань... Бог і Антибог в одній особі
На жаль, сьогодні майже весь християнський світ ві¬рить у те, що Бог одночасно є й Антибогом. А хіба ні? Погляньте. Той самий Бог, Який є люблячим Творцем, вибачливим Спасителем і турботливим Отцем, водночас мучитиме грішників всю вічність у пеклі. Ви коли-небудь чули про таку ідею? Я особисто знаю багатьох добрих і щирих християн, які вірять в Бога й Антибога в одній особі. І більше того, вони проповідують такого Бога невіруючим людям. Тільки уявіть собі. Ті 70-8о років, які людина прожила на Землі, видадуться однією секундою порівняно з муками, які триватимуть..., задумайтеся, не 1000 років, не 100000 років, і навіть не мільйон, а цілу ВІЧНІСТЬ. Які думки будуть у цих нещасних людей? Бог спочатку подарував їм життя. Як я вже говорив, життя - це подарунок, про який людина не просила. І ось, за те, що людина, живучи в умовах гріха, з якоїсь причини не захотіла бути з Богом, Бог мстиво відправляє його мучитися всю вічність. Як би це виглядало в очах грішника? «Бог створив мене для того, щоб я страждав. Він всевидющий, і тому знав наперед, що я не буду врятований, і все одно створив мене. Виходить, Він створив мене для того, щоб мучити! Мить життя на Землі - а потім нескінченні муки!!!» Хіба не так би це виглядало, якби було правдою? Тоді, як одні насолоджуються в раю, купаючись в Божій любові, інші весь цей час проклинають Бога, Який створив їх для мук. Але ж об'єктивно так і виходить, що створив для мук. Чи не будуть вони мати рацію, проклинаючи Його за це? Ви хочете продовжувати вірити в ТАКОГО Антибога й поклонятися Йому? Я не хочу. Колись я так і сказав до Бога: «Боже, якби Ти був такий (як я описав вище), я б не довіряв Тобі, не вірив би в те, що Твоя любов досконала». Але, на щастя, Бог не такий! Вічні муки
«Але Біблія вчить про вічні муки!» - скажете ви. Однак фразою «вічні» або «вічний» в Біблії позначаються не завжди часові рамки, але нерідко це означає щось «особливе; Божого походження; не земне, але щось, що бере початок у вічності, у Бога; щось непідвладне людині або будь-якому іншому творінню». Наприклад, написано, що Содом і Гоморра зазнали страти вогнем вічним (Юди 1:7). Виходячи з цього «вогонь невгасимий» або «муки вічні» зовсім не означають «нескінченні» або «безкінечні за часом». Христос на Голгофі поніс покарання замість нас, грішників; замість всіх людей, які жили і живуть на цій планеті. Його муки НЕ були вічними, Його муки тривали менше одного дня. Він страждав кілька годин і потім помер. Ми знаємо, що Він переніс ті ж самі муки, які повинні були б перенести ми, якби відмовилися повірити в Нього. Такі ж самі! Якщо грішник з якоїсь причини не хоче слідувати шляхом Божим, він має на це повне право. Це його вільний вибір. Бог поважає його вибір, тому що Він Сам його дав. Звичайно, результатом цього вибору буде покарання за весь свій гріх. Але (УВАГА!) Його страждання не будуть більшими за Ісусові на хресті! Кілька годин страждань, а потім - повне зникнення. «Бо ось наступає той день, що палає, як піч, і стануть всі пишні та кожен, хто чинить безбожне, соломою, - і спалить їх день той, який наступає, говорить Господь Саваот, Який не по-зоставить їм кореня, ані галузки» (Малахії 4:1) Адже Бог хоче повністю знищити, викорінити гріх, а не залишити його в законсервованій формі вічно перебувати в якомусь віддаленому куточку Всесвіту. Ну що, ви вірите в люблячого Бога, Котрий хоче відновити гармонію та досконалість у Всесвіті, чи ви все-таки вірите в Бога й Антибога в одній особі?
Олександр СКИБЕЛЬСЬКИЙ
В Мой Мир
| 
