15 травня – Міжнародний день сім’ї. БЕРЕЖІМО СІМ’Ю
Якось до психолога прийшла жінка, переповнена ненависті до свого чоловіка. Вона постійно йому говорила, що любить, а чоловік не вірив. За це жінка схотіла не тільки розлучитись з ним, а й завдати йому якомога більше болю. Психолог порадив, щоб вона пішла додому і поводилася так, начебто ще сильніше кохає його. Вона повинна була не тільки говорити йому, як багато він значить для неї, але й проявляти цю любов у щоденному житті: щоб у квартирі було завжди затишно й чисто; щоб не бурчала, а посміхалась; щоб... Після того, як жінка переконає його у своєму незмінному коханні, вона має повідомити його про розлучення. Це безсумнівно завдасть йому нестерпного болю й тоді він зрозуміє що втратив.
Мстиво зблиснувши очима, жінка вийшла, щоб точно здійснити запропонований план. Протягом кількох місяців вона, як ніколи раніше, виявляла до чоловіка любов, турботу й повагу. Потім у домовлений час жінка прийшла до психолога, щоб розповісти про результати досліду. «Яке розлучення?! – вигукнула вона у відповідь на запитання психолога. – У мене чудовий, люблячий, дбайливий чоловік, і я зрозуміла що справді кохаю його».
Існує безліч можливостей виявляти нашу любов до членів сім’ї. Іноді навіть незначні деталі і вчинки можуть стати дуже переконливими посланнями любові: допомогти дружині зняти пальто, помити посуд, подарувати квітку, допомогти в хатній роботі… Любов насамперед не тільки думає про інших, але й діє відповідно до того, що думає.
Соціологи стверджують, що в минулому році співвідношення кількості укладених шлюбів до кількості розірваних було таким: у Рівненській, Волинській та Львівській областях, на кожні 3,5 шлюби припадало одне розлучення, у Тернопільській та Івано-Франківській областях – на кожні 3 шлюби одне розлучення, у Чернівецькій області та м. Києві – на кожні 2,7 шлюби одне розлучення, в Одеській області – 2,5 шлюби на одне розлучення.
У решті регіонів одне розлучення припадало в середньому на кожні 2 шлюби, а ще 10-12% пар називають себе подружніми, але не узаконюють своїх стосунків. Цікаво, що керівники Церков вважають усі ці дані заниженими.
Водночас соціологи зауважують, що 40% шлюбів, зареєстрованих на території України, розпадаються. За їхніми словами, найчастіше причиною розлучень стає відсутність взаєморозуміння з партнером, а у кожному п’ятому випадку шлюб розпадається через проблеми із алкоголем у чоловіків.
Отже, згідно із статистичними даними, спостерігається два основних типи сімей, які подають на розлучення: пари, які прожили у шлюбі до трьох років, і пари, які прожили у шлюбі понад 15 років.
Кожного разу, коли мова заходить про сім’ю, ми одразу думаємо про щасливу сім’ю, щасливий шлюб. Взагалі, кожна людина, яка прийняла рішення створити сім’ю, впевнена в тому, що після створення шлюбу, чи народження дитини її життя буде щасливим. Але проходить час, в багатьох сім’ях виникають проблеми і подружжя бачить, що сім’я, це не просто співіснування чоловіка і жінки, а складна наука, яку потрібно вивчати все життя. Іноді створивши шлюб люди наївно вважають, що раз вони кохають одне одного, то це найголовніше, а всі проблеми пізніше будуть вирішуватись самі по собі.
Сьогодні в кожному книжковому магазині є багато літератури, яка навчає, як ви можете знайти ідеальну половинку, або як вийти з конфліктної ситуації. Тепер усі церкви, усі релігійні течії, перед тим, як звершити вінчання, консультують молоді пари. Але й сьогодні лукавий ворог як ніколи вміло руйнує те, що з’єднує Сам Творець, – це сім’ю.
Доведено, що лиш ті шлюби вважаються міцними і щасливими, які застосовують біблійні принципи і знання дані Господом через Його Слово в своєму повсякденному житті. Ті, хто стараються жити згідно Світла, яке відкриває їм Бог, вважають себе щасливим подружжям.
Принципи, що викладені в Писанні, діють в наш час так само ефективно, як і тисячі років тому, коли вони писались. Люди ніколи не зможуть знайти кращу чи підходящу модель, ніж та, що встановлена самим Богом. Кожна сім’я оточена священним колом, яке потрібно оберігати від втручання інших людей. Чоловік і дружина повинні бути один для одного всім. Нехай дружина й чоловік не мають якихось секретів один від одного і водночас не діляться своїми таємницями з іншими людьми. Серце дружини – своєрідна могила, в якій поховані всі вади її чоловіка, це саме стосується і чоловіка. Ніколи жодна зі сторін не повинна дозволяти собі жартів, які могли б зачепити почуття іншого. Як чоловік, так і дружина не повинні ані жартома, ані заради забави скаржитись один на одного перед сторонніми людьми; часті повторення нерозумного і, на перший погляд, невинного глузування, принесе для обох неприємності, а інколи відчуженість…
Сімейне коло – це священне місце, символ небес, дзеркал, у якому слід бачити своє відображення. Ми можемо мати друзів і знайомих, проте, вони не повинні втручатися у наше сімейне життя. Подружжя має бути переконаним у тому, що воно цілком належать одне одному; це переконання приносить свободу, спокій і довір’я.
Сім’я – це божественне запровадження. Задум Божий полягає в тому, аби сімейне коло – батько, мати і діти – існували в цьому світі як непорушний зв'язок.
Якось на сходовій клітинці чоловік і дружина мучились з тяжким комодом. Це побачив брат дружини.
– Я вам допоможу, – сказав. І вхопився за другий бік комоду.
За кілька хвилин ніхто уже не мав сили зрушити комод навіть на сантиметр, отож усі троє зупинилися відпочити на якусь хвилину.
– Але ж важко було піднімати цей комод! – вимовив шваґер.
Чоловік із дружиною вибухнули сміхом:
– Та ж ми хотіли знести його у підвал!
Ця історія навчає, що перш ніж щось починати робити, люди повинні це обговорювати.
Зробити сім’ю щасливою – завдання не лише матері. Батько також має важливе поле діяльності. Чоловік – сполучна ланка у сімейних стосунках; своєю силою, щирою й відданою любов’ю він з’єднує в одне ціле членів сім’ї, матір і дітей, утворюючи міцний союз.
Визначення «сполучна ланка сім’ї», яке дається чоловікові, якнайповніше розкриває суть справи… Чоловік і батько є головою сім’ї. Дружина очікує від нього любові, розуміння і допомоги у вихованні дітей, і це цілком закономірно. Діти належать йому так само, як і їй, і він також зацікавлений у їхньому добробуті. Діти звертаються до батька за підтримкою і керівництвом; він повинен мати правильне уявлення про життя і знати, який вплив та яке спілкування буде корисним для його сім’ї; але понад усе він має керуватися любов’ю, страхом Божим і вченням Його Слова, що спрямувати своїх дітей на правдиву дорогу…
Батько повинен зробити свій внесок у щастя сім’ї. Якими б не були його справи і турботи, вони не повинні затьмарювати щастя сім’ї; стараймось приходити до дому з усмішкою і приємним словами.
Взагалі, жінки з багаторічним сімейним досвідом, кажуть, що найбільше в сімейному житті вони бояться формалізму. Це коли чоловік залицяється, догоджає, упадає за своєю майбутньою дружиною, розмовляє з нею, як з принцесою, а після вінчання від такого відношення не залишається й сліду. До весілля він проводив з нею час, вони гуляли, тримались за руки, він завжди відкривав перед нею двері, часто їй телефонував, писав романтичні записки, дарував квіти, пропонував прогулянки в парку. Він був для неї принцем на білому коні, а поруч з ним вона відчувала себе царівною. Але ось пройшло весілля, пройшов медовий місяць, і разом з ним відлетіла уся романтика. Чоловік більше не вважає за потрібне дарувати дружині квіти, ласку й ніжність, вона розчаровується і вважає себе обманутою. В її розумі не перестають звучати питання: «Де ж той принц, який мене так кохав? Невже це було грою і притворством?»
В Біблії є один досить цікавий текст, в якому говориться: «Чоловіки, – так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємиці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви. Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі. Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення. Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу. Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним!» (1Петра 3:7-11).
Після вінчання багато чоловіків, навіть самі того не помічаючи, стають нечуйними і неуважними до своїх дружин. Можливо причина в тому, що чоловік дуже стомлюється на роботі, його думки починають займати інші турботи, або він намагається вирішити фінансові проблеми, але ж дружина все одно має потребу в любові й увазі. Вона вийшла за нього заміж, тому що хотіла стати частиною його життя. Їй хочеться, щоб і після весілля чоловік відносився до неї ніжно й турботливо.
Апостол Петро звертаючись до чоловіків, писав, щоб ми «жили з дружинами за розумом». Якщо перекласти з грецької мови дослівно, то в оригіналі написано «жити в одному домі, жити в одному будинку». Але це більше, ніж жити в одному будинку. Є багато сімей, в яких чоловік і дружина живуть разом, разом сідають за стіл їсти, разом сплять, але відчувають себе один одному чужими. Вони як два кораблі, шляхи яких іноді випадково пересікаються. Подружжя живе в одному домі, але в кожного своє життя.
Апостол Петро закликає нас чоловіків ділити своє життя з дружинами. Звичайно, що після напруженого робочого дня хочеться тиші і спокою. Іноді хочеться почитати щось цікаве, або просто розслабитись перед телевізором і зовсім не тягне спілкуватись з дружиною і приділяти їй увагу. Але всім нам чоловікам просто необхідно навчитись ділити своє життя з дружинами. Апостол говорить, що чоловіки повинні «жити із дружинами за розумом», а це означає, що ми повинні знати, що подобається нашим дружинам, а що їх дратує. Але про це ми можемо дізнатись лише під час спілкування з дружиною. Бог також може відкрити нам це через дослідження Біблії, відвідування семінарів і читання книг про християнську сім’ю. А ми, якщо хочемо, щоб наша сім’я була щасливою, повинні застосовувати отримані знання на практиці.
Одна подружня пара врочисто святкувала тридцятиліття одруження.
Хтось, як це водиться, спитав дружину: «У чому полягає твоя таємниця?»
Вона з посмішкою відповіла: «У день шлюбу я постановила скласти список десяти вад свого чоловіка, які могла би йому вибачити. Вирішила, що з лише десятьма зможу спокійно жити».
Коли її спитали, які ж то вади опинилися у тому списку, жінка відказала: «А я так його й не написала, тому, що кожного разу, коли мій чоловік робить щось, що мене дратує, – кажу собі: «На щастя, це один із пунктів того списку!»
Так само й чоловік повинен вміти пробачати вади характеру коханої.
Якщо ви твердо вирішили зробити свою сім’ю щасливою, то почати зміни можна з того, що чоловік щовечора почне цікавитись як пройшов день у його половинки. А коли вона розповість вам як пройшов її день, розкажіть як пройшов ваш. Їй цікаво буде дізнатись чим ви займались, з ким спілкувались, про що питали і що вам відповідали, – взагалі усі найменші дрібниці вашого дня.
Недобре, коли чоловік проводить усі вечори і вихідні з друзями. Звичайно, це не означає, що він взагалі не може спілкуватись з друзями. Але якщо весь вільний час він проводить лише з ними, цим він показує, що вони для нього більш важливіші, ніж дружина. Якщо вона буде впевнена, що вона для вас – найголовніша, найважливіша людина і ви її цінуєте, вона завжди вам допоможе і підтримає. Найважливішим в сім’ї являються взаємовідносини, тому їм потрібно приділяти найбільше уваги.
Тому чоловік має відкрити коханій серце, відноситись до неї як до найкращого друга і завжди старатись показувати їй, що важливішої за неї в нього немає нікого. Так навчає Творець і якщо ми зробимо перший крок, то мир спокій і щастя запанують в нашій сім’ї, родині і державі.
Пара, що збиралася вступити у шлюб, питала усіх:
– Що нам робити, аби наше кохання тривало завжди?
З неба почувся голос:
– Разом любіть інших.
Кохані повинні вміти не тільки дивитись один одному в очі, але й в одному напрямку.
