uElite Design

Церква Адвентистів Сьомого Дня іде до Небес. Ми вже майже дійшли. Вірю, що Ісус незабаром прийде! Ми говоримо ці слова на різних мовах світу. Я вдячний за прекрасний дух і ентузіазм нашої всесвітньої церковної сім'ї. Хоча ми пишаємося особливостями своїх народів і культур, я славлю Господа за те, що існує один народ і одна культура Христа, які поєднують нас і перевершують всі інші народи й культури. Нехай вістка, яку я представляю, буде ясно почута, і вісник не буде звеличений.

ХАОТИЧНИЙ СВІТ. ВІРНЕ СЛОВО
З кожним днем ознаки приходу Христа проявляються все частіше й інтенсивніше. Природні катаклізми, великий безлад у світі політики, екуменічний рух, що проникає всюди й спонукує до компромісу, посилений вплив спіритизму, погіршення світової економіки, розпад суспільства й сім'ї, невір'я в абсолютну владу Божого Слова й Десяти Заповідей, злочинність і моральний упадок, війни й військові слухи й т.п. Усе це безпомилково вказує на кульмінацію земної історії й приходу Господа з метою забрати нас в останню подорож додому на Небеса. Яке велике благословення знати, що серед невизначеності оточуючого нас світу ми можемо мати повну впевненість у незмінному Слові Божому!

Протягом історії людства, всупереч невтомним сатанинським нападкам, Бог зберіг Своє Святе Слово. Біблія містить точний опис нашого походження, достовірний запис про наше спасіння і славне об'явлення про наше спасіння. Будучи адвентистами сьомого дня, ми приймаємо Біблію як основу всіх віровчень, а на її сторінках читаємо про свою місію.

АДВЕНТИСТСЬКЕ ОБЛИЧЧЯ Й МІСІЯ
Силою своєї істини зі світового хаосу Бог викристалізував Церкву АСД. Ми повинні бути особливим народом, Божим народом остатку, для того, щоб возвеличити Христа, Його праведність, Трьохангельську вістку і Його скорий прихід.

Як християни, що довіряють Біблії й живуть в останні дні земної історії, ми повинні бути «вибраним родом, священством царським, народом святим, людом власності Божої, щоб звіщати чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого». Як Божий народ остатку, визначений у книзі Об'явлення 12:17, ми маємо унікальну вістку надії й повеління проголошувати Божу благодать світу. Е. Уайт пише: «Адвентисти сьомого дня вибрані Богом як особливий народ, відділений від світу... Він зробив їх Своїми представниками й покликав їх бути Його посланцями в заключній роботі спасіння» (Свідчення для Церкви, т. 7, с 138).

СУБОТА
Однією з визначальних характеристик Божого народу останнього часу є той факт, що члени Його Церкви приймають і вірять всім Десяти Божим Заповідям, включаючи Четверту Заповідь, що закликає пам'ятати святий суботній день Господній. Дотримання суботи є не тільки знаком Його творчої сили спочатку, але також буде знаком Божого народу останнім часом, на відміну від тих, хто буде мати печатку звіра, тобто святить день, що Бог не відокремлював як святий.

СУБОТА Й ТРЬОХАНГЕЛЬСЬКА ВІСТКА
Субота та її значення фігурують у вістці кожного із Трьох ангелів в 14 розділі Об'явлення. Перший ангел, що «мав вічне Євангеліє» - праведність Христа, проголошує: «Побійтеся Бога й віддайте Йому славу, бо прийшла година Його суду! Поклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і джерела вод». Бог є Творцем, і поклонятися Йому потрібно в Його суботній день у знак нашої вірності Його Слову й творчій силі. Другий ангел у 8 вірші проголошує: «Упав, упав великий Вавилон, який напоїв усі народи лютим вином своєї розпусти». Він змінив Божі Заповіді й установив інший день поклоніння замість сьомого дня суботи, що є справжнім знаком Божої творчої сили. Третій ангел повідомляє: «Якщо хто поклоняється звірові та його образові й приймає знак на своє чоло або на свою руку, той питиме вино Божого гніву..., і буде покараний у вогні й сірці» (в. 9-12). Поклонятися звірові і його образу значить відкидати єдину ознаку, яку Бог зробив випробуванням вірності Йому, - суботу.

СПАСІННЯ
Третій ангел завершує свою мову, описуючи Божий народ як «святих, які бережуть Божі заповіді та віру Ісуса» (в. 12). У питанні нашого спасіння ми повністю покладаємося на Ісуса і наші взаємовідносини з Ним. Ми не отримуємо спасіння завдяки ділам, але благодаттю Христа, яку й проголошуємо. Благодать - це обіцянка Божого прощення й Божої сили, виправдання й освячення. Не можна розділяти те, що Христос робить для вас (виправдуючи щодня, начебто ви не грішили), і те, що Він робить у вас (освячуючи щодня в міру того, як ви підкоряєтеся Йому й дозволяєте силі Святого Духа змінювати життя й ставати усе більш схожими на Ісуса).

Це вічне Євангеліє, про яке говориться у вістці Першого ангела. Ось чому адвентисти сьомого дня повинні голосніше за всіх сповіщати Божу благодать! Тема великої боротьби - це вістка про Божу благодать, що веде до спасіння грішників і силою Божою перетворює їх у Його синів і дочок, вірних свідків, що проголошують Трьохангельську вістку ревно від Духа Святого за допомогою живого зв'язку з Ісусом - Автором і Звершителем нашої віри.

Викупна жертва Ісуса Христа на хресті і Його служіння в небесному святилищі мають одну мету - спасінння кожного грішника, що розкаявся. Таким чином, завдяки викупній жертві й первосвященницькому служінню, «приступаймо сміливо до престолу благодаті, щоб одержати милість і знайти благодать для своєчасної допомоги» (Євр. 4:16).

Ми покликані сповіщати дивну, могутню, викупну благодать для враженого гріхом світу. Більше того, тільки справжнє усвідомлення глибини Божої благодаті може усунути всі підстави для крайнощів - самодогоди й самовпевненості. Дивовижна книга «Дорога до Христа» пояснює: «Немає жодної підстави для самозвеличення. Єдиною нашою надією є зарахована нам праведність Христа (виправдання) - результат дії Його Духа в нас і через нас (освячення)» (Е.Уайт. Дорога до Христа, с. 40).

ДУХ ПРОРОЦТВА
Повертаючись до Об'явлення 12:17, до ще однієї відмітної характеристики Божого народу остатку, ми читаємо, що він має свідчення Ісуса Христа. Об'явлення 19:10 говорить нам, що «свідчення Ісуса - це дух пророцтва». Той самий дух, що керував святими мужами колись, у ці останні дні знову поставив вісника Господа. Брати й сестри, Господь дав нам один із найбільших дарів у працях Духа Пророцтва. Так само, як Біблія не застаріла й не втратила своєї значущості, так само не застаріли й свідчення Божі від вісника останнього часу. Бог використовував Е. Уайт як смиренну слугиню, щоб дати нам богонатхненні настанови щодо Біблії, пророцтва, здоров'я, освіти, взаємовідносин, місії, сім'ї й багатьох інших тем.

Будемо ж читати Дух Пророцтва, жити за Духом Пророцтва й ділитися Духом Пророцтва. Є так багато прекрасних книг, які ми можемо розповсюджувати, зокрема книгу «Велика боротьба», яку Е. Уайт бажала поширювати більше за інші книги. Слава Господу за релігійну свободу в багатьох країнах світу. Вона дозволяє нам поширювати Істину. Дух Пророцтва - це одна з визначальних характеристик Божого народу останнього часу. Праці Духа Пророцтва настільки ж насущні сьогодні, як і раніше, тому що вони дані нам самим Небом. Будучи Божим вірним народом останку, не допустимо, щоб дорогоцінне світло, дане нам у працях Е. Уайт, було втрачено.

ХРИСТОПОДІБНА СМИРЕННІСТЬ
Коли ми використовуємо термін «церква остатку» або «народ остатку», ми ніколи не повинні використовувати його в егоцентричній, винятковій формі. Ми повинні бути смиренними людьми, усвідомлюючи свою повну потребу в Ісусі, нашому Спасителеві.

В адвентистському русі знаходяться смиренні, прості люди. Не простаки, але прості. Багато з Божого народу освічені, дисципліновані й кмітливі, але, разом з тим, це прості люди. Наш Спаситель говорив з дивовижною владою, проте був смиренним, звертаючись до найбільшого грішника. Церква адвентистів - не просто ще одна деномінація. Це унікальний, спрямований до Неба рух з місією спасати світ. Він повинен постійно рухатися вперед у смиренності Ісуса.

Світ має потребу в тому, щоб почути вістку Христа від христоподібного народу. Коли ми змінені Його благодаттю, то проповідуємо, вчимо й свідчимо про ясну вістку з Біблії й Духа Пророцтва в смиренній, люблячій, привабливій манері. Коли повністю упокорюємося й покладаємося на жертву нашого Господа, тоді Він діє через нас могутнім чином, щоб проголосити останню вістку милості світу, що гине. Успіх у завершенні цієї справи залежить від нашої покірності Слову Божому й керівництву Святого Духа, від смиренності перед Творцем і самозречення, щоб Ісус міг керувати нами й перемогти наші гріхи. Дії Бога залежать від того, чи готові ми смиренно просити про відродження й реформацію в нашому особистому житті й у церкві, що приведе до злиття Святого Духа в Пізньому дощі.

Вісниця Господня у Свідченнях для Церкви (т. 8), записала видіння за назвою «Що могло би бути». Вона бачила, що Бог хотів зробити дві великі справи на сесії Генеральної конференції 1901 р. Перше - реорганізувати Церкву, що й відбулося. Завдяки тим подіям, ми маємо сучасну структуру церкви. Друге - дати Святого Духа, що не відбулося через невір'я в церкві. Божі керівники й члени церкви не упокорили себе перед Богом. Церква упустила можливість одержати злиття Пізнього дощу. Це було 109 років тому.

Не будемо ж своїми діями затримувати злиття Пізнього дощу. Нам варто щиро молитися про це. Вісниця Божа ясно говорить, що «відродження істинного благочестя в нашому середовищі - найбільша й насущна наша потреба. Прагнути до цього - наше найперше завдання» (Е. Уайт. Вибрані вісті, т.1, с 121). Під час ділових зустрічей на 59-й сесії ГК ми всі молилися про відродження й реформацію, про злиття Пізнього дощу. Брати й сестри, прийшов час! Господь незабаром гряде! Він хоче використовувати Свою Церкву остатку як могутнє знаряддя. Господь бажає відобразити в нас Свій характер. Це відбудеться, коли будемо покорятися Йому щодня (Филп. 2:5). У міру того, як ми щодня з'єднуємося із Христом і дозволяємо Йому діяти через нас, Дух Святий використовує нас для проголошення Його благодаті й наближення Приходу Христа.

Пам'ятайте, що адвентистський рух - це покликаний народ, Церква остатку, народ, що проголошує Божу благодать. У книзі «Наочні уроки Христа» читаємо про бажання Христа для Його народу: «З палким бажанням Христос чекає, коли Його Церква стане живим відкриттям Його як Спасителя людства. Коли характер Христа досконало відтвориться в Його народі, Він прийде, щоб назвати їх Своїми.

Перевагою кожного християнина є не тільки чекати, але й прискорювати Прихід нашого Господа Ісуса Христа (2 Петра 3:12). Якби кожний, хто сповідує Його ім'я, приносив плід для Його слави, як швидко увесь світ був би засіяний насінням Євангелія! Як скоро дозрів би останній великий урожай, і Христос прийшов би зібрати дорогоцінне зерно» (Е. Уайт. Наочні уроки Христа, с. 69).

ВИХІД ІЗРАЇЛЮ З ЄГИПТУ
У Старому Завіті Бог покликав особливий народ з особливою вісткою й особливим призначенням, який був покликаний проявляти віру й, довіряючи Йому, проголошувати Божу благодать світу. Ізраїльтяни жили в Єгипті 400 років і, зрештою, стали рабами єгиптян.

До восьми років я ріс у Єгипті. Каїр був моїм домом. Я мало знав про інші місця на землі, крім Близького Сходу. Це прекрасне місце із чудовими людьми. Проте, у древній час Ізраїль перебував у рабстві в Єгипті. Бог використовував Мойсея, Аарона й Маріам і звільнив свій народ для того, щоб відправити його в дорогу з місією для світу.

Після останньої десятої згубної язви ізраїльтяни відправилися в дорогу на південь від Єгипту. «Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їм дорогою, а вночі в стовпі огню...» (Вих. 13:21). Який дивний Бог! Він буде вести нас удень і вночі! Господь вів їх на західний берег Червоного моря поруч із Єгипетською пустелею. Далі ми читаємо про те, що Бог повелів їм «отаборитися перед Пі-Гахіротом» (Вих. 14:2).

Мій батько, що прожив майже 15 років у Єгипті, стверджує, що знає, де знаходиться місце, описане у книзі «Патріархи й пророки». Це місце, у якому Бог міг продемонструвати Свою силу проти єгиптян. Деякі дослідники Біблії думають, що ізраїльтяни перейшли Червоне море в тому місці, де води було по пояс. У чому ж тоді виявилася Божа сила? Вона тоді не має ніякої цінності! Насправді, це було важкодоступне місце. Коли ізраїльтяни йшли на південь, Єгипетська пустеля знаходилася на заході від них. Перед ними стояли гори. Червоне море знаходилося на сході, а єгиптяни за горами.

Далі описується, як фараон передумав і зібрав свої сили (в. 7), щоб переслідувати ізраїльтян. Але коли ізраїльтяни почули про наближення армії фараона, то злякалися. Навіщо боятися, якщо Бог веде тебе? Ізраїльтяни бачили стовп хмари і вогню, але чому вони не довірилися Силі, що вела їх?

Ізраїльтяни настільки стривожилися, що стали нарікати, говорячи: «Чи через те, що не було гробів у Єгипті, ти забрав нас умирати в пустині?» (в. 11). Чому ми часто поводимося подібним чином? Адже бачимо чудесні ознаки Божого керівництва й милості, але раптом щось не так - і ми відразу ж звинувачуємо Бога.

Потім Мойсей говорить народу: «Не бійтеся! Стійте, і побачите спасіння Господа, що вчинить вам сьогодні» (в. 13). Часто ми поводимося імпульсивно, не дозволяючи Господу направляти наші стопи на бажані Йому шляхи. Проте, Господь просить нас іти вперед під Його керівництвом. Таким чином, у вірші 14 Мойсей висловив сильну обітницю, що повинна стати і нашою у кульмінаційний час великої боротьби між Христом і сатаною. «Господь воює за них, а ви будьте спокійні». Господь буде боротися за нас! Він дасть перемогу Своїй Церкві, але нам по¬трібно довіряти Йому й упокоритися перед Ним.

Потім Бог дав повеління ізраїльтянам через Мойсея. Це ж повеління стосується і Церкви остатку. «Що ти до Мене кличеш? Говори до синів Ізраїлевих, нехай рушають (уперед)» (в. 15). Коли Бог говорить іти вперед, - ми повинні йти вперед.

Ізраїльтяни не бачили картини в цілому. Вони забули, як Бог вів їх у минулому. Саме тому вони почува¬ли себе у пастці: праворуч - пустеля, ліворуч - Червоне море, попереду - гори, за ними - армія фараона. Вони не змогли довіритися силі Бога, адже бачили тільки перешкоди.

Які перешкоди ви бачите сьогодні? Із чим зустрічається Церква? Що б не було, Бог знає, як подолати всі перешкоди.

Чи зустрічаєтеся ви:

З горами світського сумніву в Біблії? Морем ліберального тлумачення Слова Божого? Армією духовної плутанини?

З горами фінансових труднощів? Морем сімейних і особистих конфліктів? Силами негативного соціального впливу?

З горами нерозуміння? Морем занепокоєння й плутанини вдома, на роботі, у церкві, суспільстві?

Господь говорить: «Ви - Мій вибраний народ. Ідіть уперед! Незважаючи на всі обставини».

У Бога є дорога вперед. Дух Пророцтва говорить нам: «Бог у Своєму Провидінні привів євреїв до неприступних гір над морем, щоб виявити Свою силу у їх визволенні та належним чином упокорити гордих поневолювачів-єгиптян. Бог міг би спасти ізраїльтян й іншим чином, але Він обрав саме такий шлях, аби випробувати їхню віру та зміцнити довір'я до Нього» (Е. Уайт. Патріархи й пророки, с 290).

Це було могутнє чудо Бога, яке Він у силі створити й сьогодні! Божа хмара рушила й стала за ізраїльтянами, щоб закрити їх від єгипетської армії (Вих. 14:19 і 20). Для ізраїльтян вона була джерелом світла, а для єгиптян - стіною мороку. Мойсей простягнув свою руку над Червоним морем, і Бог проклав великий шлях по ньому (в. 21). Уявіть здивування більш ніж мільйона людей, що йдуть по морю, як по сухій дорозі? Уявіть захоплення дітей, коли вони бачили рибу, що плаває, як в акваріумі?

Богонатхненне перо описує ці обставини так: «Це великий урок на всі часи. Часто життя християнина сповнене небезпек й обов'язків, які видаються непосильними. В уяві постають картини, що передвіщають загибель попереду, рабство або смерть - позаду. Але Божий голос наказує: «Іди вперед». Ми повинні підкоритися цьому повелінню, навіть якщо наші очі нічого не бачать у темряві, і ми відчуваємо холодні хвилі біля своїх ніг. Перешкоди, що заважають нам рухатися вперед, ні¬коли не зникнуть перед тими, хто сумнівається й вагається» (Е. Уайт. Патріархи й пророки, с 290).

Брати й сестри, дивіться на Всемогутнього Бога: Він може провести вас через усі обставини, з якими ви будете зустрічатися в майбутньому. Ніколи не втрачайте повної впевненості в Ньому. Завжди будьте слухняні Його повелінню йти вперед. Після того, як ізраїльтяни під Божим керівництвом перейшли Червоне море, єгиптянам було дозволено гнатися за ними. Усе це відбувалося відповідно до Божого плану.

У Бога є план для вашого життя й для Його Церкви. Ніколи не сумнівайтеся в призначенні сильного адвентистського руху. Він знаходиться у Божих руках. Бог дав нам пророчі настанови, щоб знати кульмінацію Великої боротьби - Бог є Переможцем!

Із книги Вихід 4:23-30 бачимо, що переслідування ізраїльтян Бог допустив тільки для того, щоб забрати колеса з колісниць єгиптян, а потім покрити всю армію фараона хвилями Червоного моря й дати повну перемогу Своєму народу. Що відбувається, коли ми стоїмо й дивимося на спасіння Господнє? «І побачив Ізраїль сильну руку, яку виявив Господь у Єгипті, - і став боятися той народ Господа! І ввірував він у Господа, та в Мойсея, раба Його» (в. 31). Книга Вихід 15:1,2 описує велику пісню перемоги, що співали Мойсей та ізраїльтяни.

Тільки в Бога шукайте спасіння. Вісниця Господня говорить: «Шлях, яким веде Бог, може пролягати через пустелю або море, але це найбільш безпечний шлях» (Е. Уайт. Патріархи й пророки, с 290). Ви можете бути впевнені в тому, що яким би шляхом Бог не повів вас, сатана буде спокушати вас піти іншим шляхом. Щоразу, коли Бог говорить: «Ідіть уперед!», - диявол спонукує вас зробити крок назад.

Сьогодні ми стоїмо на порозі вічного дому, і Той же Бог, що повелів ізраїльтянам іти вперед в обітовану землю, а не назад, у Єгипет, і сьогодні кличе нас іти вперед. Іти вперед, а не назад! Не піддавайтеся помилковій ідеї, що знаходить підтримку навіть у Церкві АСД, приймати методи проведення богослужінь і євангельської діяльності тільки тому, що вони сучасні. Ми повинні бути пильними й усе погоджувати з вищим авторитетом Божого Слова й благословенних порад праць Е. Уайт.

Не шукайте рухів або мегацерков за межами Церкви АСД, які можуть обіцяти вам духовний успіх, заснований на помилковій теології. Віддаляйтеся від небіблійних духовних дисциплін і методів духовного росту, які засновані на містицизмі: наприклад, споглядальна молитва (пасивне, бездіяльне споглядання - прим, перекладача), що концентрує молитва або рух «Церква, що з'являється», у якому вони пропагуються. Дивіться всередину Церкви АСД: на смиренних пасторів, євангелістів, дослідників Біблії, керівників, директорів відділів, які можуть навчити вас методам євангелізму й дати програми, сформовані на твердих біблійних принципах і темі Великої боротьби.

Ідіть уперед, а не назад! Нехай ваше богослужіння буде христоцентричним, заснованим на Біблії. Хоча ми знаємо, що богослужіння й культурні особливості серед жителів нашого світу відрізняються, не повертайтеся назад до заплутаних язичеських варіантів поклоніння, у яких музика й богослужіння настільки націлені на емоції та переживання, що ви втрачаєте зосередженість на Слові Божому. Усяке богослужіння, звичайне чи урочисте, повинно досягати тільки однієї мети - звеличити Христа й применшити свій егоїзм. Методи проведення богослужінь, які прославляють виконавців і своє «я», потрібно замінити простими, приємними методами, що сприяють роздумам про Христа відповідно до біблійних настанов.

Ідіть уперед, а не назад! Відстоюйте Істину, хоча б Небеса впали. Не піддавайтеся фанатичній і вільній теології, що вириває Боже Слово зі стовпів біблійної істини й прикордонних стовпів у віровченні Церкви АСД. Не піддавайтеся теоріям вигадливої «нової» теології або вченням за допомогою складних тимчасових карт, які детально пояснюють незвичайні або незрозумілі ідеї, адже вони мають мало спільного з нашою місією. Історичні біблійні доктрини Церкви АСД не будуть розбиті. Біблійна основа буде стояти твердо до кінця.

Ось що сказано в книзі «Вибрані вісті»: «Які ж сили змушують людей на цьому етапі нашої історії таємно й підступно підривати основу нашої віри - основу, закладену на початку нашої роботи завдяки молитовному вивченню Слова й об'явленню згори? Ми - народ, що зберігає заповіді Божі... на нас обрушувалися найрізноманітніші єресі, мета яких - затуманити в наших розумах вчення Слова, особливо в частині служіння Христа в небесному святилищі, а також небесної вістки для останніх днів, проголошуваної ангелами з чотирнадцятого розділу Об'явлення. Адвентистам сьомого дня нав'язують найрізноматніші вістки, щоб підмінити ними Істину, яка крок за кроком відкривається в молитовному дослідженні й утверджується свідченням чудотворної сили Господа. Але дороговказні знаки, які зробили нас тим, ким ми є, потрібно зберігати, і вони будуть збережені, як показує Бог через Своє Слово й через свідчення Святого Духа. Він закликає нас міцно триматися нашої віри, не відступаючи від фундаментальних принципів, заснованих на незаперечному авторитеті» (Е. Уайт. Вибрані вістки, т. 1, с 207).

Ідіть уперед, а не назад! Твердо відстоюйте точне тлумачення Слова Божого. Звичайно, ми повинні завжди зі смиренністю визнавати, що ми є обмеженим творінням, що спостерігає за справами Безмежного, Всесильного Бога. У природі й Святому Письмі є те, що ми до кінця не розуміємо. Нам сказано, що жертва Ісуса буде «наукою й піснею спасенних протягом нескінченних століть вічності» (Маранафа, с 365; Моє життя сьогодні, с 360). Але те, що Господь по Своїй милості відкрив нам, не повинно засмічуватися скептицизмом.

Не йдіть назад, щоб неправильно тлумачити перші 11 розділів Буття чи інші місця у Святому Письмі, як алегоричні або символічні. Ми ще раз переконливо підтвердили, що Церква АСД вчить і вірить у біблійний запис творіння, що відбулося за шість буквальних, послідовних, 24-добо-вих дні. Церква АСД ніколи не змінить своєї позиції або віри щодо цієї фундаментальної доктрини. Якщо Бог не створив цей світ за шість буквальних днів і потім не благословив суботній день, чому тоді ми поклоняємося Йому сьогодні, у цей сьомий день, суботу, як Адвентисти СЬОМОГО ДНЯ?

Неправильно розуміти чи тлумачити цю доктрину - означає відкинути Боже Слово й мету руху АСД, як Божої Церкви остатку, покликаного проголошувати Трьохангельську вістку силою Святого Духа. Не йдіть назад до атеїстичної або теїстичної еволюції, ідіть уперед до пророчого розуміння того, що вірність Богові, Творцеві й Викупителю виявиться в дотриманні сьомого дня - суботи - відмінної характеристики Божого народу останнього часу.

Члени Церкви АСД, стежте, щоб ваші лідери, пастори, учителі Суботньої школи, організації трималися найвищих стандартів віровчення, заснованих на буквальному розумінні Слова Божого. Користуйтеся прекрасними ресурсами, які допомагають нам зрозуміти, як правильно тлумачній Святе Письмо. «Необхідно бути обережними, щоб не впасти в неправильне тлумачення Святого Письма. Ясним вченням Слова Божого не слід надавати занадто символічного змісту, тому що в такому випадку втрачається їхня істинна сутність. Не перекручуйте значення біблійних текстів у спробі витягти з них щось надзвичайне, здатне вразити уяву. Сприймайте Святе Письмо таким, яким воно є» (Е. Уайт. Вибрані вісті, т. 1, с 170).

Я славлю Бога за те, що я з моєю дружиною були виховані богобоязливими батьками. У наших оселях не було чути жодного зневажливого слова на адресу Біблії або Духа Пророцтва. Нас виховували в страху Божому й повазі до Його Слова. Декілька тижнів назад під час однієї з поїздок я загубив свою дорогоцінну покреслену Біблію. Хоча я й шкодую, що в мене немає цієї Біблії сьогодні, але славлю Господа за те, що я не втратив Слово Боже в моєму серці.

Ви також не втратили Слово Боже! Воно знаходиться у ваших руках у друкованому або електронному вигляді, у вашому серці. Ми не повинні сприймати свободу читати й досліджувати Боже Слово, як належне. Е. Уайт із жалем говорила про Церкву, що не досліджує Біблію в 1909 р. у своєму останньому публічному виступі на сесії Генеральної конференції. Після своєї промови вона залишила сцену, але потім повернулася, взяла велику Біблію й тремтячими руками простягнула її до присутніх зі словами: «Брати й сестри, я рекомендую вам цю Книгу». Сьогодні, дорогі брати й сестри, у Церкві АСД ми повинні твердо стояти на біблійній основі. Як Божий «народ книги», давайте будемо читати Біблію, жити за Біблією, викладати Біблію й проповідувати Біблію з усією силою, що сходить згори.

Ідіть уперед, а не назад! Нехай Святе Письмо саме пояснює себе. Наша Церква довго трималася історичного біблійного методу тлумачення Писання, дозволяючи Біблії пояснювати саму себе. Проте, одна із нападок на Біблію відбувається з боку тих, хто вірить в історико-критичний метод пояснення Біблії. Цей небіблійний підхід «вищого критицизму» є смертельним ворогом нашого віровчення й місії, адже він піднімає людину над простим методом тлумачення Писань і дає їй неналежне право вирішувати, що він вважає істиною на підставі своїх джерел інформації. Тримайтеся подалі від такого підходу, тому що він веде до недовіри Богові і Його Слову.

«Коли люди у своєму нерозумінні вважають для себе дозволеним розглядати Писання на предмет його богонатхненності, вони тим самим намагаються встати попереду Ісуса, щоб вказати Йому дорогу кращу, ніж та, по якій Він повів нас... нехай ні розум ваш, ні рука не піднімаються на Біблію! Сатана хоче звести кожного з вас на дорогу його критики, але не в цьому для вас воля Божа. Тримайтеся Біблії такою, якою вона є, перестаньте сумніватися в її вірогідності, підкоріться Слову, і ніхто з вас не загине!» (Е. Уайт. Вибрані вісті, т.1, с 17,18).

Ідіть уперед, а не назад! Прийміть Дух Пророцтва, як один з найбільших подарунків Церкви АСД не тільки для минулого, але, що важливіше, для майбутнього. Хоча Біблія, на наш погляд, є неперевершеним, кінцевим авторитетом і останнім суддею істини, Дух Пророцтва дає нам ясні, богонатхненні поради на допомогу для застосування біблійної істини. Це путівник, посланий небом наставити Церкву в тому, як виконати свою місію. Це достовірний богословський тлумач Святого Письма. Дух Пророцтва потрібно читати, у нього потрібно вірити, застосовувати й пропагувати, щоб зміцнити Божу Церкву в останні дні історії цієї землі. У Дусі Пророцтва немає нічого старомодного або застарілого. Ці праці можна застосовувати сьогодні й до Приходу Христа.

ІДІТЬ УПЕРЕД!
Члени Божої Церкви остатку, у міру наближення до кінця часу Бог говорить вам: «Ідіть уперед!». Ідіть уперед, проголошуючи Христа й Божу благодать. Ідіть уперед, молячись про відродження й реформацію. Ідіть уперед, живучи за Біблією в буквальному розумінні. Ідіть уперед, читаючи й прислухаючись до порад Духа Пророцтва. Ідіть уперед, проголошуючи світові Благу вістку.

Ми повинні постійно піднімати прапор суспільного євангелізму. Про¬голошення Божої благодаті й Трьох-ангельської вістки змінює людей усюди. Святий Дух працює над серцями тих, хто чує Благу звістку. Ми повинні впровадити євангелізм у кожний аспект життя так, як це робиться в багатьох місцях, включаючи Південноамериканський дивізіон, у якому «впроваджений євангелізм» - це просто спосіб життя.

Ось один із прикладів з Євро-Азіатського дивізіону. Кілька років назад Василь працював у міліції. Біблійна істина й адвентистська вістка справили на нього враження. Він захотів прийняти хрещення й стати адвентистом сьомого дня. Коли він розповів своїй сім'ї про нову віру, його попередили, що відмовляться від нього. На роботі погрожували, що ніколи не дадуть йому в суботу вихідний. Василь відчував переживання й просив Бога, щоб Він дав йому пряму відповідь на молитву, коли він відкриє Біблію й прочитає перший вірш, на якому зосередився погляд. Що йому робити? Він від¬крив свою Біблію й по Божій благодаті його погляд упав на слова, записані в Євангелії від Матвія 10:35-38, де Ісус пояснює, як наша сім'я може стати нашим ворогом, а також, якщо ти любиш батька або матір більше, ніж Христа, то ти не гідний Його. Василь відчував спонукання прислухатися до повеління Ісуса, взяти свій хрест і піти за Ним. Він дякував Богові і прийняв рішення. Василь пішов у Церкву АСД і прийняв хрещення. Коли він сказав про це дружині, та відповіла, що вже підготувала документи для розлучення. Василь сказав про це дружині, що родина підтримає її намір, Галина пішла з Василем до його сім'ї, щоб розповісти їм новину про його хрещення. Але на її подив батьки й брат Василя прийняли його рішення без заперечень. Наступного дня Василь пішов до свого начальника із заявою про звільнення, пояснюючи тим, що він прийняв хрещення. Начальник сказав: «Що це? Забери заяву і йди у відпустку на тиждень, щоб усе обміркувати». Через тиждень Василь повернувся й знову подав заяву про звільнення. Замість того, щоб підписати його, начальник підвищив Василя по службі, щоб у нього не було проблем із суботою. Приблизно в цей час у Галини, дружини Василя, почалися проблема на роботі. Працюючи касиром, вона не могла здати касу через недостачу, і фірма поклала всю відповідальність на неї. У розпачі вона просила свого чоловіка молитися за неї. Він запропонував їй помолитися разом. Наступного дня Галина знайшла помилку у звіті на суму, якої не вистачало. Василь закликав її віддати своє серце Богові за таку відповідь на їхню молитву, але вона відмовилася. Пізніше мама Галини занедужала раком, і разом з Василем вони відвідали її та молилися про неї. Завдяки Божому втручанню, мама одужала! Серце Галини зм'якшилося, і вона почала ходити в церкву, а згодом прийняла хрещення. Сьогодні Василь Гарашчук є скарбником Молдавського Уніону.

Брати й сестри, ті, що зібралися на ГК і по усьому світі, із силою Святого Духа проголошуйте Божу благодать і Трьохангельську вістку. Церква АСД різна за культурними особливостями, але ми єдині в Христі. Ми - інтернаціональна сім'я, розкидана по усьому світі, що проголошує Божу благодать у міру того, як ми йдемо вперед, об'єднані Святим Духом і нашими фундаментальними біблійними доктринами.

Яка дорогоцінна вістка доручена адвентистському руху останніх днів - проголошення Трьохангельської вістки з метою повернути народ до істинного біблійного поклоніння Богові! Якого Творця маємо ми! Викупителя! Первосвященика! Заступника! Друга! Ісус гряде скоро!!!

Скоро ми побачимо на сході маленьку хмару розміром з половину людської долоні. Вона буде ставати усе більшою й більшою, яскравішою і яскравішою. Усі Небеса зійдуться на цю кульмінацію земної історії. Усі побачать Христа одночасно. І там, посередині мільйонів ангелів, буде сидіти Той, Хто чекав на вас, непринижений Агнець, не Первосвященик, але Цар царів і Господь пануючих, Ісус Христос, наш Викупитель!

Ми подивимося й скажемо: «Ось Бог, Якого ми чекали». Христос подивиться з висоти й скаже: «Гаразд, рабе добрий і вірний! Увійди в радість свого пана», - і ми піднесемося для зустрічі з Господом на небо, щоб піти додому й бути з Ним завжди. Прекрасний кінець адвентистської дороги!

Я запрошую вас прийняти чудову благодать Христа у своє життя, обновити своє посвячення Йому. Моліться про відродження, щоб Святий Дух продовжував вести Божу Церкву остатку.