uElite Design

2. 1 Кор. 1:31 «щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом (Ягве)!»». Фил. 3:3 «…хвалимося Христом Ісусом».

3. Фил. 4:13 «Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, — в Ісусі Христі». 1 Тим. 1:12 «Я дяку складаю Тому, Хто зміцнив мене, — Ісусу Христу, Господу нашому». Порівняємо з Іс. 40:29-31 «Він (Бог) змученому дає силу, безсилиму міць».

4. Читаємо Іс. 43:11 «Я, Я Господь, і крім Мене немає Спасителя».
Бог Отець — Спаситель: Тита 1:3; 2:10; 3:4. Ісус Христос — Спаситель: Тита 1:4; 2:13; 3:6.

5. В 1 Кор. 2:8 і Яків. 2:1 вираз «Господь слави», який стосується Ісуса, взятий з Псал. 23(34):7-10, де «Царем слави» названий Бог.

6. Єф. 4:8 «Піднявшися на висоту, ти полонених набрав і людям дав дари», це говориться про Христа. Псал. 67(68):19. «Ти піднявся був на висоту, полоне-них набрав, узяв дари ради людини» - про Бога.

7. Єф. 5:14 «Сплячий вставай і воскресни із мертвих і Христос освітлить те-бе». Ці слова з християнського гімну говорять про Христа те, що в Старому Завіті – про Бога. Іс. 60:1,2 «Уставай, світися, бо прийшло твоє світло і слава Господня над тобою засяяла… сяє Господь над тобою…».

8. 1 Петр. 2:3-4 «Якщо ви спробували, що добрий Господь. Приступайте до Нього, до Каменя живого дорогоцінного». Це говориться про Ісуса. Псал. 33(34):9 «Скуштуйте й побачите, який добрий Господь». Це відноситься до Бога.

9. 1 Петр. 2:8 Ісус названий для невіруючих «камінь спотикання і скеля спокуси». В Іс. 8:4 так названий Бог «І буде Він (Бог) за святиню, і за камінь спотикання, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля».

10. 1 Петр. 3:14, 15 «А їхнього страху не бійтеся і не тривожтеся. А Господа Христа святіть у ваших серцях». Це взято з Іс. 8:12-13 «Не кажіть «змова» на все», на що каже «змова» цей народ, і не бійтесь того, чого він боїться, і не лякайтеся! А Господа Саваота — Його свято шануйте, і Його вам боятись, Його вам лякатись».

11. В Дії. 18:8-10 Ісус у видінні говорив з Павлом, як в давнину Бог. Іс. 41:10; 43:5; Іс. Нав. 1:5,9; Єрем. 1:8.

12. Читаємо П.Зак. 6:4 «Господь, Бог наш — Господь один». Але «І сказав Бог: створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою…» (Буття 1:26). Це не множина величі (Ми, цар!), бо в Бут 3:22 сказано: «І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло». 1 Сол. 3:11 «Сам же Бог і Отець наш, Господь наш Ісус нехай вирівняє нашу дорогу до вас!». 2 Сол. 2:16, 17 «Сам же Господь наш Ісус Христос і Бог Отець наш, що нас полюбив і дав у благодаті вічну потіху та добру надію, — нехай ваші серця Він потішить, і нехай Він зміцнить вас у всякому доброму ділі та слові». Тут Павло про Бога Отця та Ісуса Христа говорить як про одного.

13. Згідно Числ. 6:24-26 саме Бог дає милість і мир. Але в Новому Завіті разом з Богом Отцем стоїть Господь Ісус, який дає милість і мир. 2 Тим .1:2 (2 Ів. 1:3) і подібне на початку багатьох послань.

А в Об’яв. 1:4-5 серед тих, хто дає благодать і мир є також Святий Дух під назвою «сім духів, що перед престолом Його».

Ісус в історії Ізраїля
1 Кор. 10:4 «…а та скеля — був Христос!».

1 Кор. 10:9 «Ані не випробуймо Христа, Як деякі з них випробували, — та й від зміїв загинули».

Ще звернемо увагу на деякі вірші про підлеглість Сина Отцю: 1 Кор. 3:23; 11:3; 15:28. В цих віршах і в деяких інших йде мова про різні ролі Отця і Сина в плані спасіння і не стосується їх природи.

Євр. 1:5 «Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив». Ці слова не стосуються створення, а помазання Царя на царство (див. Псал. 2:6-9). «Я буду йому за Отця, а Він Мені буде за Сина», взято з 2 Сам. 7:13-14. там Бог говорить про майбутнє царювання Соломона. Тобто Євр. 1:5 говорить про Ісуса, як Месіанського Царя (див. Євр. 1:8,9).

Божественність Христа в книзі Об’явлення
Як було сказано вище у Об’яв. 1:4-5 нам показане вітання від Бога Отця («Той, Хто є, Хто був і Хто має прийти»), Духа Святого («сім духів перед престолом його») та від Ісуса Христа. Спочатку розглянемо, чому Бог Отець називається «Той, Хто є, Хто був і Хто має прийти». В цій книзі сказа-но, що саме Ісус має прийти, а не Отець (Об’яв. 22:20).

Цей вираз є описанням грецькою мовою, Божого Імені «Ягве» (укр. Сущий – «який був, є і буде»). Як це подає NA, слово «o; e'rco/menov» (Хто має прийти) походить від Іс. 41:4 в Септуагінті (LXX), де сказано: «Я Господь, перший і з останніми (ta\ e'perco/mena (LXX) — прийдешніми (поко-ліннями)) Я той же Самий». Тобто вислів «Хто має прийти» тут стоїть у значенні «Хто буде навіки Той Самий».

Однаковість титулів Отця і Сина
Титули Α (альфа) і Ω (омега) — перша і остання літери грецького алфавіту; «початок і кі-нець»; «Перший і Останній» говорять, що той, хто їх має, є першопричиною усього і кінцевою ціллю усього, указує на його вічність.
Ці вирази не є новими, а взяті з книги пророка Ісаї, де Господь Бог себе називає «Першим і Останнім». Іс. 41:4; 44:6; 48:12. І ці титули має, як Отець (Об’яв. 1:8, 21:6,7), так і Син Об’яв. 1:17, 18; 2:8; 22:12,13(20). Це вказує на їхню рівність.

Читаючи опис прославленого Ісуса Об’яв 1:13-16, він такий самий, як того, Кого у видінні бачив пророк Даниїл (Дан. 10:5-6). А Даниїл бачив Михаїла (Дан. 10:13, 21). Ім’я Михаїл означає «Хто, як Бог», або «подібний, рівний Богу». Тобто Ісус і Михаїл — це одна особа. Тільки ім’я Ісус — «Ягве спасає» — ім’я Божого Сина у спасінні людства. А «Михаїл» — «Хто, як Бог» — ім’я Сина Божого у боротьбі із сатаною, який хотів «уподібнитись Всевишньому» (Іс. 14:14). (Див Об’яв. 12:7, 9; Юди 1:9)

Не повинно бентежити, що в Юди 1:9 Михаїл названий Архангелом. Хоча аріани з цього роблять висновок, що Ісус є ангелом. Але згідно Євр 1:4-14 Він взагалі не може бути ангелом, бо безмежно вищий за них.

Як же Біблія нам пояснює значення цього слова?
a'rca/ggelov — архангел (начальник ангелів)
a'rcisunagw/gov — начальник синагоги.
a'rcitri/klinov — розпорядник бенкету.

В Іс.Нав. 5:13-15 Ісусу Навину з’явився «Вождь Господнього війська», який достойний того ж поклоніння, що і сам Бог (Вих. 3:4, 5). Ще про Нього згадується в Дан. 8:10, 11 «Вождь небесного війська». Ангели — «Господні війська» (Псал. 148:2). Тому Михаїл названий Архангелом — Вож-дем Господнього війська, а не створеною істотою.

Також в описані Ісуса Об’яв. 1:13-16 є елемент, якого немає в Дан. 10:5-6. «Його голова та волосся — білі немов біла вовна, як сніг». Такі самі слова знаходяться тільки в Дан. 7:9 «волосся голови Його — немов чиста вовна». А це описання самого Бога, Старого Днями! Це знов таки вказує на рівність Ісуса і Бога Отця.

В Об’яв. 4 показане небо, Божий престол, і небесні створіння безперестанку славлять свого Творця. Але Об’яв 5 нам показує, що не все так добре, що навіть, Іван, бувши на небі гірко пла-кав (Об’яв. 5:4). Справа в тому, що існує повстання сатани і його ангелів, існує гріх і смерть. Але Бог має план вирішення цієї проблеми, який представлений запечатаною книгою. І потужний Ангел оголосив: «Хто гідний розгорнути книгу, і зламати печатки її?». Тобто хто може вирішити проблему зла і гріха? І далі сказано «І не міг ніхто ні на небі, ні не на землі, ані під землею розгорнути книги, ані навіть зазирнути в неї». Але в Об’яв. 5:5-7 говориться, що врешті решт знайшовся гідний, це «Лев з племені Юдиного, це заколений Агнець», наш Господь Ісус Христос, який переміг гріх і сатану Своєю смертю, і Він доведе все до остаточної перемоги.

Розглянемо, хто ж є ті, хто не зміг розгорнути книгу. Згідно Об’яв. 5:13 це «кожне створіння». Таким чином Агнець, переможець, не належить до творіння, тобто є Богом. Тому Він, перемігши, сів з Отцем на Його престолі (Об’яв. 3:21). Тому Він достойний як і Отець рівної слави і поклоніння (Об’яв. 5:8-13). В Об’яв. 22:1, 3 є вираз: «Престол Бога і Агнця». Їх двоє, а престол один.

Ще в цій книзі Ісус представлений, як представлений Бог в Старому Завіті.

Порівняємо

Об’яв. 2:23 - Єрем. 17:10
Об’яв. 3:9 - Іс. 60:14; 43:4; 49:23
Об’яв. 3:19 - Прит. 3:12
Об’яв. 7:17 - Псал. 22 (23):1-2
Об’яв. 17:14; 19:16 - Повт. Зак. 10:17
Об’яв. 19:11-15, 21 - Іс. 66:15, 16
Об’яв. 22:12 - Іс. 40:10; 62:11

Аріани, щоб показати, що Ісус є творінням приводять Об’яв. 3:14 де Ісус названий «початок Божого творива». Якби було написано «перше Боже творіння», то було б сильним аргументом на їхню користь. Ісус в Об’яв. 22:13 також названий «початком». І Бог Отець в Об’явл.21:6,7 теж названий «початком» Але в якому розумінні? Як сказано раніше, фраза «початок і кінець» означає першопричина всього і кінцева ціль всього. Таким чином Ісус в Об’яв. 3:14 названий не творінням, а першопричиною всього, тобто «Божого творива».

В усьому Писані ми бачимо гармонію істини про повну Божественність Ісуса Христа.

Використана література.