uElite Design

Ці слова Давида, записані три тисячоліття тому, набувають нового значення в наш час технічного прогресу. Хоча цей прогрес полегшує наше життя й робить його комфортнішим, проте він приносить і багато неприємностей. Багато телевізійних фільмів і комп'ютерних ігор негативно впливають на людей, особливо на підлітків і молодь.

«Ну от, - подумає хтось, - зараз почнуть говорити про те, що християнам не можна грати в комп'ютерні ігри. Це крім того, що їм не можна дивитися сучасні фільми, читати цікаві книги, їсти те, що дуже хочеться, носити одяг, який усі носять, і багато-багато іншого! Хіба ж можна це знести?»

Не будемо поспішати з висновками, а спробуємо дослідити цю тему глибше. Почнемо з простого фундаментального питання: що є метою християнства? Чого Бог чекає від людини? Біблія дає дуже зрозумілу відповідь: «А тепер, Ізраїлю, чого жадає від тебе Господь, Бог твій? Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма Його дорогами, і любити Його, і служити Господеві, Богу твоєму усім серцем твоїм і всією душею своєю, виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре» (П. Зак. 10:12-13). Бог хоче, щоб ми, люди, любили Його, оскільки Він любить нас, як Своїх дітей.

Хоча люди згрішили й мали б загинути, Бог в особі Ісуса Христа запропонував Себе як жертву за їхні гріхи. Однак ця жертва не означала, що Ісус візьме на Себе всю провину за гріхи людей, а люди й далі грішитимуть. Жертва Христа буде дієвою тільки для тих, хто прийме її і змінить своє ставлення до Бога: «Адже коли ми добровільно грішимо після того, як оде¬жали пізнання істини, то за гріхи немає більше жертви, а є якесь страшне очікування суду і палаючого вогню, що має пожерти противників» (Євр. 10:26-27). Завдяки жертві Ісуса Христа, Бог може дати спасіння тільки тим людям, котрі оцінили Його любов, виявлену на Голгофському хресті, і полюбили Його у відповідь. Вони зрозуміли значення слів Христа: «Якщо любите Мене, ви будете дотримуватися Моїх заповідей» (Івана 14:15). Вияв Богом до них такої величезної любові (тобто благодать), тоді як вони не хотіли навіть чути про Нього, викликало в них:

• почуття відрази до себе: «Обернувшись, Господь поглянув на Петра; і Петро згадав слова Господа, як сказав Він йому: "Перше ніж півень сьогодні заспіває, відречешся від Мене тричі". І вийшовши геть, він гірко заплакав» (Луки 22:61-62);

• любов у відповідь: «...Засмутився Петро, що запитав його втретє: Чи любиш Мене? І відповідає Йому: Господи, Ти все знаєш! Ти знаєш, що люблю Тебе!..» (Івана 21:17);

• бажання жити згідно з Божою волею: «Але що було для мене надбанням, те я визнав ради Христа за втрату. І взагалі, все визнаю за втрату в порівнянні з величчю пізнання мого Господа Ісуса Христа, заради Якого я все втратив і вважаю за сміття, аби здобути Христа» (Филп. 3:7-8).

Єдиною метою їхнього життя стає пізнання «доки не відобразиться у вас Христос» (Гал. 4:19).

Таким чином, метою Бога у взаєминах з людьми є не просто прощення, але й відновлення втраченого в них після гріхопадіння образу та подоби Божої, щоб любов, яка є єдиним мотивом Божим, стала й для них єдиним мотивом усіх вчинків. Давши відповідь на фундаментальне питання християнства, ми можемо поставити собі ще одне логічне запитання: як комп'ютерні ігри та відеофільми допомагають мені досягти цієї мети?

Якщо йдеться про ігри, які допомагають оволодіти комп'ютерною клавіатурою, навчитися користуватися «мишею», вивчити іноземну мову тощо, то вони допомагають людині розвивати свої розумові та фізіологічні здібності. Це ж стосується й теле- та відеопродукції. Безсумнівно, усе це може бути корисним, адже: «Неосвіченість не зробить послідовника Христа більш лагідним чи духовним. Істини Божого Слова найкраще оцінить інтелектуально розвинений християнин. Христа краще за всіх прославляють ті, хто служить Йому мудро» (Розум, характер, особистість, с 364 ориг.).

Проте фільми та комп'ютерні ігри бувають і іншого розряду. Це бойовики, жахи, фільми еротичного змісту тощо. Серед популярних ігор - імітація спортивних змагань, яка викликає азарт, імітація військових дій, битви, а також азартні ігри (карти, казино) та інше. Деякі ігри містять у собі елементи еротики та порнографії. Чи відповідають такі фільми та ігри настанові апостола Павла: «Наостанку, брати: те, що істинне, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що гідне хвали, - коли яка чеснота або коли яка похвала, - про це роздумуйте!» (Филп. 4:8)? Звичайно ж, ні! Численні наукові дослідження доводять, що такі фільми та ігри викликають у людини агресію, залежність, збуджують нервову систему й сексуальні почуття, не кажучи вже про надмірну вагу й ожиріння внаслідок малорухливого способу життя прихильників таких занять.

Ми змінюємося залежно від того, що споглядаємо. «Ми ж усі з відкритим обличчям, мов у дзеркалі, оглядаємо Господню славу і перетворюємося в той самий образ від слави в славу, як від Господнього Духа» (2 Кор. 3:18). Цей закон діє не тільки, коли ми проводимо час, роздумуючи про Бога, але й щодо всього іншого в нашому житті, як влучно зазначено в цитаті: «Закон розумового і духовного розвитку полягає в тому, що людина змінюється залежно від того, на що вона дивиться. Розум людини поступово пристосовується до тих предметів, про які вона думає, і вона стає схожою на те, що любить і що поважає» (Велика боротьба, с 555). Уподібнення - це повільний, поступовий процес. У цьому й полягає його підступність. Після одного сеансу комп'ютерної гри людина може й не помітити ніяких значних змін у своєму житті. Проте якщо вона й далі буде захоплюватися такими іграми, негативні наслідки не змусять довго на себе чекати.

Християнинові потрібно відповісти для себе на серйозні запитання: чи люблю я Бога? чи займає Він перше місце у моєму житті? чи знаходжу я радість у спілкуванні з Ним через молитву і читання Біблії? чи відчуваю я відразу до гріха і чи отримую задоволення від праведного життя? Якщо відповідь хоча б на одне запитання буде «ні», то в людини серйозна духовна проблема, яку потрібно вирішувати. Як?

Бог дає нам право вибору, і ми повинні ним скористатися. Ми неспроможні змінити свої серця, керувати своїми думками, мотивами, почуттями та бажаннями. Часто ми перебуваємо в полоні своїх почуттів. Але нам під силу обрати служіння Богові, підкорити Йому свою волю, і тоді Він породить у нас і бажання, і дії, які відповідатимуть Його волі. Так Христос почне керувати усім нашим єством. Підкорення волі Христу об'єднує нас із Божественною силою, посланою нам згори та здатною зміцнити нас.

Тоді з людиною відбудуться категоричні зміни: те, що їй колись подобалося, більше не подобатиметься, а те, що здавалося непривабливим, стане цікавим. При цьому людина, не втрачаючи своєї людської природи, набуває Божественних якостей, таких як любов, ніжність, принциповість, самоконтроль і багато інших. «Коли в людині відбуваються такі зміни, ангели підносять свої голоси в хвалебних піснях, Бог і Христос радіють душам, які здобувають Божий характер» (Наочні уроки Христа, с. 102).

А що, якщо людина стала залежною від таких ігор? Чи може вона звертатися до Бога за допомогою? Звісно ж, так! Бог завжди може допомогти позбавитися будь-якої залежності. Просто попросіть Його про це в молитві. Це можна зробити просто зараз: «Господи, Ти бачиш, що зі мною відбувається. Я не можу чинити опір своїм бажанням грати в ці ігри. Вони захоплюють мене, і я розумію, що багато втрачаю при цьому й знеславлюю Твоє ім'я. Допоможи мені позбавитися цієї залежності. Дай мені сили протистояти бажанню знову почати грати. Я вирішую служити Тобі й робити все, що приємне Тобі. Я вірю, що Ти можеш мені допомогти. Амінь».

Наступним етапом буде видалення усіх ігор і фільмів з вашого комп'ютера та знищення встановлювальних дисків. Не зберігайте їх у себе вдома, а позбавтеся їх раз і назавжди. Уникайте тих місць чи людей, які підштовхують вас до ігор, - не грайтеся із спокусою. Вірте в Божу допомогу та Його любов! Навіть якщо ви спіткнетесь, не втрачайте надії, пам'ятайте, що Бог продовжує вас любити й бажає допомогти досягнути остаточної перемоги!

Цар Давид вирішив у своєму житті дивитися лише на те, що його надихає й наближає до Бога: «Не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної...» (Псал. 101:3). А ви?