uElite Design

Депресія нищівна й неприпустима в житті християнина. По-перше, вона є наслідком якоїсь реальної чи уявної проблеми. І все залежить від того, яке значення ми надаємо тій чи іншій події нашого життя. Не поспішайте сприймати події негативно. По-друге, коли християнин впадає в депресію, цим він засвідчує собі й оточуючим, що його проблема більша, ніж Бог, у Якого він вірить. По-третє, регулярно читаючи Біблію, людина здобуває те, що сучасна психологія намагається запропонувати людству як чарівну паличку, - позитивне мислення. Священне Писання просто просякнуте словами оптимізму, образами надії, безліччю реальних історій віри та цілеспрямованості людей, подібних до нас.

Деякі християни блукають у здогадах щодо того, наскільки їхнє життя відповідає очікуванням Бога. Чи можна визначити свій духовний стан в одну мить, не заглиблюючись у роздуми? Можна! Є один простий метод. Якщо ви християнин і постійно перебуваєте в пригніченому стані (що є першою ознакою депресії), то можна впевнено сказати, що ваш шлях приведе вас до смерті. Якщо ж ви виховуєте в собі такі якості, як віра, оптимізм, цілеспрямованість, то ваш шлях веде до життя. І хоча Слово Боже говорить, що в нашому житті можуть бути труднощі, котрі спричинять пригнічений стан (1 Петра 1:6), та все ж таки це є винятком з правила. І навпаки: гарний настрій, позитивне мислення представлені в Біблії як правило, якого ми повинні дотримуватися (1 Сол. 5:16).

«Це безперечний обов'язок - протистояти меланхолії, невдоволеним думкам і почуттям. Таким самим обов'язком є молитва. Якщо ми заручені з Небом, то чи можемо ми, мов група плакальниць, йти дорогою до дому Отця, стогнучи та скаржачись? Християни, котрі постійно виражають невдоволення, мабуть, вважають піднесений і радісний стан духу за гріх, не володіють справжньою релігією...» (Е. Уайт. Служіння зцілення).

Відомий австрійський психотерапевт Віктор Франкл під час Другої світової війни побував у кількох найжахливіших концентраційних таборах і дивом уцілів. Пізніше він написав книгу, яка так і називалася: «Психолог у концтаборі», де детально описав усі свої переживання. Після всіх тих жахіть, які він щодня бачив у концтаборі, нарешті прийшло спасіння: Німеччина капітулювала. І коли Віктора Франкла звільнили, виявилося, що він розучився відчувати приємні емоції, зокрема радіти. «Нам знову довелося вчитися радіти», - пише він наприкінці своєї книги. Мабуть, не буде гіперболою, якщо я скажу, що наша планета після гріхопадіння стала для нас концентраційним табором, в якому переплітаються воєдино смерть і життя, радість і біль, відчай і надія. І подібно до Віктора Франкла, нам слід учитися радіти. Гарна новина полягає в тому, що будь-яка медаль має дві сторони. Ми розглянули те, що собою являє депресія. Тепер поговоримо про оптимізм.

Саме оптимістам ми завдячуємо всім найкращим, що є в нашому світі. Хто ж такі оптимісти? Це люди, здатні в будь-якій ситуації, навіть найгіршій, побачити щось цінне. Усупереч помилковому уявленню, оптимізм полягає не в тому, щоб сміятися, коли весь світ гине, а в здатності бачити всі події у вигідному для себе світлі. Оптиміст саме тим і відрізняється від інших, що дивиться на речі трохи інакше. Наприклад, песиміст, дивлячись на троянду, бачить колючки, оптиміст - красивий пуп'янок. Песиміст бачить склянку наполовину порожньою, оптиміст - наполовину повною. Коли ізраїльські воїни побачили велетня Ґоліята, вони сказали: «Цей велетень занадто великий, щоб його звалити». Коли ж Давид побачив Ґоліята, він сказав: «Цей велетень занадто великий, щоб його не звалити». «Лоб цього необрізаного филистимлянина, - подумав Давид, - настільки великий, що в нього неможливо не влучити з моєї пращі».

Як ми дивимося на ті ситуації, котрі з нами відбуваються? Один говорить: «Ця проблема занадто велика, щоб її вирішити». А інший скаже: «Ця проблема настільки складна, що її неможливо не вирішити». Хтось думає: «Ця мета занадто висока, щоб її досягти». А дехто впевнений: «Ця мета настільки висока, що її просто неможливо не досягти».

Розповідають історію про те, як одна фірма з продажу взуття направила свого представника до Африки з метою пошуку нових покупців. Не минуло й тижня, як фірма отримала від свого представника повідомлення: «Нічого не вийде. Тут усі ходять босоніж». Через деякий час фірма направила іншого торгового представника в ту ж саму місцевість. Через тиждень вони одержали від нього таку звістку: «Усе взуття розпродано: тут усі ходять босоніж. Надсилайте ще контейнер».

Нагадаймо ще раз, що оптиміст бачить те, що відбувається у вигідному для себе світлі, здобуває дорогоцінне з нікчемного. Але мало хто знає, що така позиція має під собою біблійне підґрунтя: «...о як здобудеш дорогоцінне з нікчемного, будеш як уста Мої...» (Єрем. 15:19). Спробуйте саме зараз знайти навколо себе 10 предметів зеленого кольору. Устаньте, пройдіться, озирніться, придивіться - словом, пошукайте. Якщо ви це зробили, то скажіть, чи були всі ці речі зеленого кольору до того, як ви їх побачили, чи вони з'явилися тієї миті, коли ви почали їх шукати? Імовірніше, вони були там до того, як ви їх почали шукати. Чому ж тоді ви не помічали їх раніше? Відповідь проста: тому що не шукали! Книга пророка Єремії вчить нас тому, що в кожній, навіть найнікчемнішій, ситуації є щось цінне, позитивне. Що саме? Відповідь на це запитання маєте дати саме ви. Здобути дорогоцінне з нікчемного - справа нелегка, але благословенна. Спробуйте в неприємній для вас ситуації, що виникла минулого тижня, знайти щось хороше. Спершу зробити це буде не так і просто, але чим частіше ви будете шукати щось позитивне, тим легше долатимете це непросте завдання. Мине ще якийсь час, і ви побачите плоди своєї праці: ви станете людиною, котра вміє знаходити вихід з найскладніших ситуацій, людиною, котра з ентузіазмом закочує рукави там, де інші опускають руки. Ось кілька тверджень, які допоможуть вам стати оптимістом:

Отож, що ви збираєтеся зробити з отриманими знаннями: закопаєте їх у підвал своєї підсвідомості чи почнете застосовувати у своєму житті?