Чимало батьків не надають великого значення дородовому впливу на розвиток плоду, проте це питання заслуговує найуважнішого дослідження.
Благополуччя дитини залежить від звичок матері. Бажання матері мають перебувати під контролем принципу. Якщо до народження дитини мати потурає своїм примхам, якщо вона егоїстична, нетерпляча й вимоглива, ці риси знайдуть відображення в характері дитини. Таким чином, багато дітей отримують як спадщину майже непереборний потяг до зла.
Але якщо мати непохитно дотримується правильних принципів, якщо вона стримана, самовіддана, добра, ласкава, безкорислива, то зможе передати ці дорогоцінні риси характеру і своїй дитині. Мати не повинна вживати алкогольні напої. Кожна крапля, випита нею для задоволення бажання, ставить від загрозу фізичне, розумове й моральне здоров'я її дитини.
Багато порадників наполягають на тому, що необхідно задовольняти всяке бажання матері: якщо вона захоче певної їжі (якою би шкідливою не була ця їжа), матір повинна без обмежень потурати своєму апетитові. Така порада помилкова і шкідлива. Звичайно, у жодному разі не слід нехтувати фізичними потребами матері. Від неї залежать два життя, тому до її бажань потрібно ставитися чуйно, а її потреби необхідно щедро задовольняти. Але водночас вона, як ніколи раніше, повинна уникати як у харчуванні, так і в усьому іншому того, що може послабити фізичні й розумові сили.
Мати, котра бажає бути хорошою вихователькою для своїх дітей, повинна ще до їхнього народження сформувати звички самозречення й самовладання, оскільки передає дітям власні якості, свої сильні або слабкі риси характеру.
Єдина надія матері — у Богові. Вона може прийти до Нього, щоб отримати силу. Вона не даремно шукатиме допомоги. Він наділить її здатністю передати своїм дітям якості, котрі допоможуть їм здобути успіх у житті.
В організмі жінки під час вагітності відбуваються великі зміни. Це вимагає більшої кількості крові, а отже, і збільшення кількості найбільш поживної їжі для утворення крові. Одяг також вимагає уваги. Потрібно дбати про захист тіла від холоду. Вона не повинна без необхідності витрачати внутрішню життєву енергію, що надходить до поверхні тіла, аби компенсувати відсутність належного одягу.
Якщо мати позбавлена достатньої кількості здорової поживної їжі, їй не вистачатиме кількості та якості крові. Кровообіг буде поганий, і її дитині не вистачатиме того, що й матері.
З іншого боку, вважати, що жінки в цей особливий період можуть давати волю апетитові, — це помилка, яка ґрунтується не на здоровому глузді, а на звичаї. Апетит жінок у такому стані може бути мінливим, примхливим, його важко задовольнити, а звичай дозволяє їй їсти все, що заманеться, не аналізуючи, чи може така їжа живити її організм та сприяти розвиткові.
Просвічені жінки, котрі керуються принципом, не відступлять від простого харчування в цей найбільш відповідальний час. Вони зважатимуть на те, що від них залежить ще одне життя, тому будуть обережними в усіх своїх звичках, а особливо в харчуванні. Вони не повинні харчуватися непоживною або збудливою їжею тільки тому, що вона приємна на смак.
Щастя дітей залежить від батьків Унаслідок потурання батьками апетитові народжуються хворі діти. Організм не вимагав такої різноманітності їжі, котру запланував розум. Поняття, згідно з яким у шлунку має бути все, що тільки спаде на думку, - велика помилка. Не можна дозволяти уяві контролювати потреби організму. Хто дозволяє панувати смакові, ті зазнають покарання за порушення законів свого єства. І це ще не все-їхні невинні нащадки також страждатимуть.
Кровотворні органи не можуть перетворити спеції, солодкі пиріжки, мариновані продукти і м'ясо хворих тварин на хорошу кров. А якщо в шлунку міститься так багато їжі, що органи травлення змушені надмірно працювати, аби впоратися з нею та звільнити організм від подразливих речовин, то матір кривдить себе і закладає фундамент для хвороби свого потомства. Якщо вона вирішить їсти так, як їй подобається, через її нерозсудливість доведеться страждати невинній дитині.
У багатьох випадках матері під час вагітності дозволяють важко працювати з ранку до вечора, а це розігріває її кров. її силу потрібно дбайливо берегти. Через надмірне напруження мати позбавляє своє потомство живлення, котре передбачила для нього природа, і, розпалюючи власну кров, передає дітям кров поганої якості. Потомство буде позбавлене життєвої енергії, фізичної й моральної сили.
