Потримавши під пахвою декілька хвилин термометр, ви неприємно будете вражені, побачивши температуру 38°. У такому стані здається, що все тіло горить, немов розпечене залізо, яке щойно витягли з вогненної печі. Не менш неприємним є і стан при температурі 35° градусів: людина позбавлена життєвої енергії, немов вичавлений лимон. Температура, при якій ми почуваємо себе нормально - 36,6°. Так задумав Творець, і якщо показник вищий або нижчий встановленої норми, то ми вживаємо відповідні заходи, аби якомога швидше одужати й нормалізувати температуру. Людина, як відомо, - це нерозривна єдність духу, душі й тіла. Якщо з фізичним здоров'ям все більш-менш зрозуміло, то цікаво, як навчитися визначати свій духовний стан? Питання це, згідно з науковими даними, дійсно важливе. Відомо, що близько 90% фізичних захворювань виникають унаслідок хвороб духовних, таких як страх, депресія тощо. Для нас, людей віруючих, питання духовного здоров'я, безперечно, є дуже важливим. Тому нас цікавить, чи існує якийсь «духовний термометр», даний нам Богом, для визначення духовної температури? І якою взагалі повинна бути нормальна температура нашого духу? Для прикладу поспостерігаймо за дитиною. Ви коли-небудь замислювалися над тим, як вона росте? Це відбувається природно. І якщо ви знаєте, що ваша дитина здорова, то вам не потрібно постійно перейматися тим, чи все благополучно з її організмом. Щось подібне відбувається й у питаннях нашого духовного зростання: якщо ми духовно здорові, то нам не потрібно складати списки конкретних дій, як підвищити особистий духовний рівень або догодити Богові й виконати наше призначення в житті. Це відбуватиметься природно. Єдине, напевно, про що нам усе ж таки необхідно дбати, так це про те, щоб постійно виконувати умови, на яких гарантується збереження духовного здоров'я, а саме: постійно підтримувати зв'язок з Богом через молитву, читання Слова Божого та свідчення людям про Ісуса Христа. Наприклад, ріст квітки залежить від певних факторів: сонячного світла, води, сприятливого ґрунту, добрив. Окрім цього, вияв турботи й любові - і квітка готова цвісти й пахнути для вас і вдень, і вночі. Не думаю, що, проаналізувавши причини, з яких ті або інші люди залишають Бога, можна вивести універсальну формулу й прописати «ліки», які допоможуть усім у подібних ситуаціях. Кожна людина - індивідуальність, і історія кожного, хто втікає від Бога, по-своєму унікальна. Але існує також і типовий для всіх стан, коли зупиняєшся, вважаючи, що вже досягнув чогось. Важливо зазначити, що, ведучи мову про людину, яка «відійшла від Бога» маються на увазі не тільки люди, які в буквальному значенні пішли з Церкви. До цього числа, у першу чергу, входять ті, хто може роками відвідувати церкву, вважати себе таким, що досягнув певного духовного рівня, але не відчувати при цьому сильної жаги пізнання Бога, спілкування з Ним, читання Його Слова й служіння ближнім. «Ми зазнаємо поразки там, де могли б мати успіх, тому що готові задовольнятися малим...» (Е. Уайт). Проблема полягає в тому, що, перестаючи духовно рости, ми починаємо деградувати. «І вода як на місці стоїть, то псується» (Арабське прислів'я). Отож, «термометром», який визначає стан нашого духовного здоров'я, є Слово Боже, з якого ми дізнаємося, якою повинна бути нормальна температура духу віруючого. Якщо для організму підвищена температура тіла є вкрай небажаною, то для здоров'я духу саме підвищена температура є найкращим середовищем для нормального зростання віруючого. «Духом палайте...» (Римл. 12:11). Теплий стан духу стає сприятливим ґрунтом для розвитку духовних хвороб, і сам по собі вже є серйозною ознакою духовної хвороби.«Я знаю твої діла, що ти ні холодний, ні гарячий. О, якби був ти або холодним, або гарячим! А що ти ледь теплий, - ні гарячий, ні холодний, - то Я змушений викинути тебе з Моїх уст» (Об'явл. 3:15,16). «Скільки віруючих серед віруючих?» - запитує четвертокласниця Зоя у своєму листі, адресованому Богу. Незважаючи на те, що вона ще дитина, це запитання має дійсно глибоке значення. Подібно до квітки, що потребує певних умов для свого росту, ми також маємо потребу в належних умовах для нашого духовного здоров'я і, як наслідок, росту. У Своїй Нагірній проповіді Ісус Христос сказав: «Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне». Отож, найідеальнішою умовою для духовного росту є стан убогості духу, коли ми усвідомлюємо свою залежність від Господа, коли жадаємо нових відкриттів, удосконалення в служінні, більш тісного зв'язку з Богом. І відповідальність за створення цих умов багато в чому залежить від нас. Нехай же Господь щодня допоможе нам створювати сприятливі умови для свого духовного зростання, щоб ми жадали покорення нових вершин і ніколи не зупинялися на досягнутому! ...«Термометром», який визначає стан нашого духовного здоров'я, є Слово Боже». Антон ПЕРЕПЕЛИЦЯ
В Мой Мир
|
