Якось на суді розглядали справу про розлучення. Перед винесенням вердикту суддя запитав у дружини:
– Ви, мабуть, дуже страждали через його жорстокість? – Ні. Він завжди був терплячим і спокійним. – Може, в нього мала зарплатня? – Та ні, нормальна. Вистачало. – А… певно, він не любив дітей і не піклувався про них? – Він виконував кожне їхнє бажання. – У нього з'явилася коханка? – Він завжди був вірним мені. – То чому ж Ви хочете розлучитися, якщо він усе це робить? – Робити-то він робить, але бачили б Ви, з яким виразом обличчя!
Для стороннього спостерігача ця історія може здатися кумедною, але поміркуймо: що стає причиною розпаду шлюбу? Що змусило страждати цю жінку та всю її сім'ю? Відповідь очевидна: хронічне невдоволення. Можливо, і серед ваших знайомих є такі «життєрадісні» люди, для яких усе в цьому світі відбувається не так: дощ іде не вчасно, сонце світить надто яскраво, зарплатня дуже маленька, кефір вже не такий, та й узагалі, в усьому винен наш уряд.
Що б ви не робили, догодити таким людям неможливо. Адже вимоги їхні настільки високі, що, мабуть, і в ангелах вони могли б віднайти якусь ваду (надто підозріло правильні, наприклад).
Як же знайти підхід до таких буркотунів?
Перша складність полягає в тому, що ці люди звинувачують у своїх проблемах когось, однак у жодному разі не самих себе! На кожну проблему чи помилку вони знайдуть безліч вірогідних пояснень, чому це сталося й хто в цьому винен.
Якщо, наприклад, у чоловіка поганий настрій, не все гаразд на роботі, то, будьте певні, він знайде, що сказати, помітивши в мийці дві брудні чашки. І в цьому не буде жодної краплі вини його сварливої вдачі, адже винні, як завжди, дружина й начальник. Так само чинять і деякі батьки щодо дітей: як би ідеально дитина не поводила себе, завжди знайдеться те, за що можна їй докорити. Є одне влучне прислів’я: «Коли на вулиці постійно похмуро, помий вікна!». Якщо раптом людина «заражена» невдоволенням чи сварками, то перше, що слід зрозуміти, – більшість проблем – усередині неї!
Друга складність – це те, що звички буркати й сваритися з будь-якого приводу дуже важко позбутися, адже це вже стало частиною мислення й характеру. Що робити? Найкраще – розвивати позитивне мислення. У кожній ситуації шукайте позитивні моменти.
Ось наприклад: ви всією сім'єю сидите за столом і вечеряєте. Раптом зникає світло. За звичкою можна почати нервувати й псувати всім і так не ідеальний настрій. Але існує й інший вихід. Ви можете запалити свічки й продовжити вечерю в романтичній атмосфері, тим самим зберігаючи мир і піднімаючи настрій членам сім’ї. Робіть так само і в інших ситуаціях.
Звичайно, простіше зірватися і все руйнувати. Але спалах гніву мине, і ви зостанетеся самі на руїнах сімейного вогнища чи дружби. Отож, що іще можна порадити? Частіше усміхайтеся: усмішка може миттєво розрядити напружену ситуацію. Більше думайте про те, що у вас є, ніж про те, чого немає. Згадайте бідняка, який скаржився Богові на відсутність взуття, доки не зустрів чоловіка, який не мав ніг!
Будьте вдячними за все, що вам дав Господь. Частіше читайте Біблію, адже саме там міститься чимало дивовижних історій, які здатні втішити й підбадьорити в найтяжчий день. І пам'ятайте: ваше життя цінне для Бога, не варто витрачати його на сварки й невдоволення. Живіть повноцінно, так як і задумав Бог!
