Багато людей, особливо тих, хто недавно почав християнське життя, іноді потрапляють у полон сумнівів. У Біблії чимало питань, яких вони не можуть зрозуміти і пояснити, а сатана, користуючись цим, намагається підірвати їхню віру в те, що Святе Письмо є Словом Божим.
Постає запитання: як знайти правильну дорогу? Якщо Біблія справді Слово Боже,то як звільнитися від сумнівів і пригнічених думок?
Бог ніколи не вимагає від нас віри, якщо для цього немає достатньої підстави. Його існування, Його характер, а також правдивість Божого Слова ґрунтуються на доказах, котрі торкаються людського розуму; і таких доказів багато. Однак Бог не позбавив людину можливості сумніватися. Адже віра повинна ґрунтуватися на доказах, а не на якихось надприродних проявах. Хто хоче сумніватися, завжди знайде причину для цього; так само, як і істинні шукачі правди знайдуть докази, на яких зможуть побудувати свою віру.
Людина не може збагнути Вічного і Безмежного. Навіть для найбільш проникливої та освіченої людини. Ця Свята Істота завжди залишиться незбагненною Таємницею. «Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш аж до кінця Всемогутнього? Вона вища від неба, - що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?» (Йова 11:7, 8).
Слово Боже, як і характер Творця, містить таємниці, котрих ніколи повністю не збагнути. Поява гріха у світі, втілення Христа, відродження, воскресіння та багато інших фактів, про які нам сповіщає Біблія, - це надто глибокі таємниці, щоб людський розум міг повністю осягнути їх. Але ми не маємо причин сумніватися у Слові Божому тільки тому^ що не можемо збагнути таємниць Його Провидіння. У природі ми постійно стикаємося з таємницями, які до кінця не можемо збагнути. Навіть незначні події життя часом є для нас такими загадками, що наймудріший філософ не може їх пояснити. Всюди ми бачимо чудеса, вищі за наше розуміння. Тому чи повинні ми дивуватися з того, що й у духовному світі теж є таємниці, значення яких приховане від нас? Складність полягає лише в обмеженості людського розуму. Бог дав нам у Своєму Слові достатньо доказів Божественності Свого характеру.
Апостол Петро говорить, що Святе Письмо містить у собі «дещо важко зрозуміле, що ненавчені та нестійкі перекручують, як і інші Писання, собі на власну погибель» (2 Петра 3:16). Складні для розуміння тексти Святого Письма трактуються скептиками як доказ проти Біблії, але саме вони - вагомий доказ її Божественного натхнення. Якби Біблія повідомляла про Бога лише те, що ми можемо зрозуміти, якби ми могли збагнути Його велич, то вона б не мала на собі печатки Божественного авторства. Саме таємниці, приховані в ній, та велич цієї Книги повинні зміцнити в нас віру в те, що Біблія справді є Словом Божим.
Біблія викладає Божу правду просто і згідно з потребами та прагненнями людського серця. Тому-то навіть учені дивуються і захоплюються її силою, але водночас неосвічені люди можуть зрозуміти шлях до спасіння. І все-таки ці прості істини такі величні і так перевищують рівень людських уявлень, що ми не можемо не визнати їх богонатхненними.
Божий План викуплення та спасіння настільки ясно викладений, що покаяння перед Богом і віра в Христа є єдиним шляхом, вказаним Богом; тут ми і повинні шукати спасіння. І хоч ці істини доступні для розуміння, за ними приховуються таємниці, які закривають від нас Божу славу; вони не підлягають дослідженню людським розумом і водночас наповнюють невтомного шукача благоговінням і вірою. Чим глибше людина досліджує Біблію, тим більше вона переконується в тому, що це є справжнє Боже Слово; тоді людський розум змушений низько схилитися перед Боже¬ственним відкриттям. Усвідомлюючи власну неспроможність, смертний розум людини, обмежений і недосконалий, не може зрозуміти ні вічних істин, ані намірів Предвічного.
Скептики та невіруючі тому й заперечують Слово Боже, що не здатні збагнути його. Однак на таку саму небезпеку можуть наразитися й ті, хто стверджує, що вірить у авторитет Святого Письма. Апостол попереджує: «Бережіться, брати, щоб часом не було в когось з вас лукаве серце, повне невірства, щоб відступити від Живого Бога» (Євр. 3:12).
Слід ретельно вивчати настанови Святого Письма і досліджувати «глибини Божі» настільки, наскільки вони відкриті в Біблії. «Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите - наше та наших синів аж навіки» (П. Зак. 29:28). Сатана намагається послабити здатність людського розуму вивчати Слово. Нерідко дослідників біблійних істин супроводжує гордість. Таких людей дратує те, що вони не можуть для особистого задоволення пояснити кожен текст Святого Письма. Вони відчувають себе переможеними. Визнати власну неспроможність розуміння богонатхненних слів занадто принизливо для них. Вони не бажають терпляче чекати, поки Бог визнає за потрібне відкрити їм ці істини. Такі люди думають, що їхньої мудрості до¬статньо, аби збагнути Святе Письмо, а коли бачать власну безпорадність, то заперечують його богонатхненність і авторитет. Щоправда, деякі теорії та доктрини, яким приписували біблійне походження, не тільки не ґрунтувалися на Святому Письмі, а й повністю йому суперечили. Це в багатьох віруючих викликало сумніви і призводило до помилок. Однак ми не можемо звинувачувати Боже Слово у породженні хибних вчень - у цьому винне спотворене розуміння людей.
Бог бажає, щоб людина розвивала свої розумові здібності. Вивчення Святого Письма так зміцнить і звеличить вас, як жодна інша наука. Однак не покладайтеся на власний розум, оскільки він слабкий і недосконалий. Для правильного розуміння навіть найпростіших істин Божого Слова, необхідна простодушна, щира віра, готовність вчитися і підтримка Святого Духа. Усвідомлення Божої сили та премудрості, а також свого безсилля збагнути Божу велич повинно наповнити вас смиренням. Відкривайте Його Слово зі святим благоговінням так, ніби ви безпосередньо перебуваєте в Його присутності. Під час дослідження Біблії ви повинні визнати, що над вами є вищий Авторитет; ваша душа і розум повинні схилитися перед великим «Я є». Коли ми читаємо Слово Боже благовіння та молитви, а наші серця не спрямовані до Бога, то нас охоплюють сумніви. У такому разі навіть читання Біблії посилює скептицизм. Думки людини потрапляють у полон злого духа, який нашіптує читачеві хибне розуміння Святого Письма.
Христос сказав: «Якщо хто хоче чинити Його волю, той пізнає вчення, чи воно від Бога» (Івана 7;17). Замість того, щоб сумніватися в Біблії, прискіпуватися до всього, що вам незрозуміле, зверніть увагу на світло, яке вже вас освітлює, і ви отримаєте ще більше світло. Силою благодаті Божої виконуйте ті обов'язки, які вже усвідомили, і тоді зможете розуміти та виконувати те, у чому поки що сумніваєтеся.
Вірою ми можемо побачити майбутню перспективу. Згідно з Божою обітницею, наші розумові можливості постійно зростатимуть; Його Божественні риси з'єднаються з люд¬ськими, а всі спонукання душі будуть під безпосереднім впливом Джерела світла. І тоді ми зможемо радіти з того, що Бог пояснив нам усе, що нас бен¬тежило; тоді стане зрозумілим усе, що ми не розуміли.
І там, де обмежений людський розум бачив непорозуміння та плутанину, ми побачимо найдосконалішу, прекрасну гармонію. «Тепер бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж - обличчям до обличчя. Тепер знаю частково, а тоді пізнаю так, як і сам був пізнаний» (1 Кор. 13:12).
