Біблія містить чимало розповідей, де дружини виступають у ролі порадниць для своїх чоловіків. Ці жінки підіймалися над власною роллю звичайних домогосподарок і ставали порадницями в духовних, політичних і моральних питаннях. Які поради вони давали і наскільки вони були корисними? Чи прислухалися до цих порад чоловіки і чого ми можемо навчитися з історій їхнього життя?
«Бо як я могла б дивитися на лихо, що спіткає народ мій?» (Естер 8:6).
Добра порада, якою скористалися Біографи, описуючи життя людини, звертають свою увагу на події, які справили вплив на неї, часто надаючи великого значення коротким зустрічам та, здавалося б, незначним переживанням. І цар Ахашверош, і цар Давид отримали своєчасні поради від двох розумних, проникливих і сміливих жінок: Естер і Авігаїл ( Естер 8: 4-6; 1Сам.25: 24-25). В історіях їхнього життя біблійні автори протиставляють нерозважній поведінці чоловіків, керованих зажерливістю, ревністю чи гнівом, намагання жінок запобігти недобрим наслідкам необачних учинків чоловіків.
Порада Авігаїл рятує Давида від кровопролиття. Естер, ризикуючи своїм царським становищем і життям, спрямовує розвиток подій так, що вони дозволили їй дати пораду цареві і врятувати свій народ. Звичайно, ставка в цьому випадку була значно серйознішою, ніж у випадку з Авігаїл, адже йшлося про життя цілого єврейського народу, якому загрожували підступні дії гордого і зарозумілого Гамана. Звернутися до царя було набагато складніше, адже з'явитися перед обличчям царя без особливого запрошення було рівнозначно смерті. І все ж обидві жінки ризикували власним життям, виступаючи посередницями, заступницями і рятівницями.
Як чудово, коли чоловіки прислухаються до порад жінок!
Нехтування доброю порадою Однією з найвеличніших жінок Нового Завіту є дружина Понтія Пілата, яка мала мужність захищати правду, заступаючись за Ісуса Христа під час Його осудження.
У Біблії цій жінці присвячено лише один вірш , який дає нам уявлення про її характер: «Коли ж він сидів на судилищі, послала до нього його дружина сказати: Не май нічого до Того Праведника, бо багато я натерпілася нині у сні через Нього» (Мате. 27:19). Ця жінка не була єврейкою, але, побачивши уві сні Ісуса, вона не засумнівалася в Божественності Його місії.
Як вірна дружина, вона намагалася врятувати свого чоловіка від ви¬несення смертельного вироку праведній Людині. Пілат, попереджений дружиною, намагався відпустити Ісуса, але євреї вимагали розіп'яти Христа, і прокуратор не зміг протидіяти розлюченому натовпу. Очевидно, характеру дружини Пілата була притаманна чуйність і співчуття, оскільки Бог дав саме їй вістку уві сні. Була вона й відважною і не побоялася випробувати терпіння свого чоловіка, щоб тільки заступитися за Ісуса. Ця жінка розуміла також, що її чоловіка чекає нещастя, якщо засудять Христа. Так воно й сталося. Історичні джерела повідомляють, що по цих подіях Пілата усунули з посади прокуратора і він був засла¬ний на південь Франції, де вчинив самогубство. Можливо, в останню мить свого життя Понтій знову пригадав пораду своєї дружини ...
Недобра порада, якою не скористалися Про цю жінку згадується лише у двох віршах Біблії. Вона навіть не удостоїлась бути названою на ім'я, тому й відома лише як дружина Йова. Хоча в Біблії записані лише кілька її слів, виголошених у пориві болю і відчаю, проте світ знає її дуже добре. Дружину Йова ми зустрічаємо на сторінках Біблії після того, як Йов, один з найбагатших людей свого часу, втрачає все: величезні отари овець, волів, верблюдів, а також усіх своїх дітей. Після усього цього сатана уражає Йова ще й страшною хворобою - проказою. Проте, сидячи в попелі за міськими стінами, Йов все одно не нарікає на Бога. І ось саме в цей найважчий для нього час він почув від дружини таку пораду: «Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй?
Прокляни Бога - і помреш!» (Йова 2: 9). Безперечно, дружина Иова швидку смерть вважала кращою за тривалі муки. І в ті часи вважалося, що людина, котра проклинає Бо¬га, повинна одразу померти. Цю бідолашну жінку завжди критикують і осуджують. Але пригадайте: усе майно пропало, усі її діти загинули, а чоловік перетворився із «найбагатшого з усіх мешканців сходу» на немічного, жалюгідного хворого, котрий за мурами міста у своїй немочі посипає голову попелом.
Та Йов продовжував покладатися на Бога, тоді як його дружина, принаймні в той час, цього не робила. Ось чому він відверто знехтував її порадою.
Про дружину Йова більше не згадується в наступних розділах книги. І тільки в останньому сорок другому розділі повідомляється, що в Йова пізніше народилося ще багато дітей. Можливо, дружина Йова, як і сам він, таки стала щасливою і пожалкувала про те, що колись їй бракувало віри в Господа і вона радила своєму чоловікові проклясти Бога.
Дружина Йова промовила ці слова в мимовільному спаласі розпачу і жахливих страждань. І хоча така реакція є неправильною, її, звичайно, можна зрозуміти.
