Фізіологічні особливості дитячого організму висувають до одягу підвищені вимоги. Процеси терморегуляції у дітей недостатньо розвинені Велика площа поверхні шкіри при меншій масі тіла обумовлює підвищене охолоджування організму в холодну сиру і вітряну погоду і перегрів у спеку. В одязі розрізняють 3 шари: 1-й - білизна, 2-й - кімнатний одяг, 3-й - верхній одяг для вулиці. Перший шар - одяг, безпосередньо дотичний до тіла. Це сорочки і піжами, труси, майки, шкарпетки, гольфи, панчохи, колготки. Нижня білизна вбирає піт і шкірний жир, захищає шкіру від механічної дії верхнього одягу. Вона повинна мати достатню повітро- і паропроникність, гігроскопічність, випаровуваність. Кращі тканини для виготовлення дитячої білизни - бавовняні. Допустимі також натуральний шовк і вовна, а з синтетичних тканин - віскоза. Шкарпетки, гольфи і колготки до 16-го розміру мають бути лише з натуральних волокон, а починаю¬чи з 18-го розміру — можуть містити синтетику, але не більше 40%. Синтетичні шкарпетки вбирають вологу на 1,5-2%, тоді як бавовняні або вовняні - на 5-7%. Крім того, теплозахисна здатність синтетичних шкарпеток, гольфів, колготок невелика, тому їх особливо не рекомендується носити взимку. Натільну білизну треба міняти щодня. Спати в білизні, яку діти носять вдень, не можна, оскільки довкола тіла зберігається повітря, забруднене шкірними виділеннями. Дитина повинна зняти одяг і білизну і одягти нічну сорочку або піжаму. Другий шар - кімнатний одяг. Це сукні, спідниці, блузи, костюми, брюки, кофти. Під час спеки одяг повинен сприяти кращому випаровуванню поту, щоб вберегти ор¬ганізм від перегрівання. Краще за все вбирають піт льняні тканини, а штучний шовк пропускає більше ультрафіолетових променів. У спеку одяг має бути світлим, щоб краще відбивати сонячні промені і перешкоджати перегріву тіла. У зонах помірного клімату одяг може бути блакитного, бузкового і зеленуватого кольорів. Тканини цих кольорів краще пропускають ультрафіолетові промені. Починаючи з 32-го розміру, допускається виготовлення дитячого кімнатного одягу з бавовняних і вовняних тканин з додаванням 50% синтетичних волокон. Спортивний одяг дітей на уроках фізкультури багато в чому залежить від виду спорту і від того, де проходять заняття - в спортивному залі або на відкритих майданчиках. В останньому випадку він визначається порою року і кліматичними умовами. Костюми можуть бути зі щільних бавовняних тканин, бавовняного або вов¬няного трикотажу. Третій шар - верхній одяг для вулиці. Це пальто, шуби, плащі, куртки, комбінезони. Верхній одяг має бути пористим. Теплопровідність такого одягу низька. Останнім часом заслуженою популярністю користуються пальто, куртки, плащі, комбінезони з синтетичних або натуральних тканин, а частіше - їх поєднання з водовідштовхувальним просоченням. Теплозахисний шар виконаний у них з синтепона, ватину, пуху або штучного хутра. Такі вироби недорогі, легкі і добре перуться. Верхній одяг має бути «герметичним», перешкоджати доступу холодного повітря всередину. Надмірно теплий одяг так само шкідливий, як і надмірно холодний. Закутана дитина, навіть при порівняно спокійних рухах, швидко пітніє, одяг зволожується, і це може призвести до застудних захворювань. Діти повинні багато рухатися. Малий за розміром або завеликий одяг заважає рухам дітей. Кращим головним убором для школярів в зимову пору року служить хутряна шапка-вушанка, шапка з вовняної тканини, а для дівчаток - ще і вовняна хустка. У весняно-осінній час, якщо не дуже холодно і вітряно, хлопчики можуть носити кепки, берети, в'язані шапочки, а дівчатка - берети, в'язані шапочки, косинки. Взуття Взуття має бути легким, зручним, не утруднювати рухів, відповідати формі і розмірам стопи. Для повсякденного носіння на вулиці або в школі взуття має бути простої, зручної форми, на широких (1/4 частина підметки) низьких підборах (1-2 см). Тоді вага тіла рівномірно розподілиться на всю стопу, і хода буде правильною і красивою. У зимову пору року надійно захищають від холоду чобітки або черевики на теплій хутряній або повстяній підкладці. Але вуличне взуття носити в теплому приміщенні не рекомендується. У сиру, дощову погоду зручні гумові чобітки або взут¬тя з підошвою з водонепроникних матеріалів (гума, каучук та ін.). Однак це взуття відрізняється низькою повітропроникністю, тому носити його треба лише з устілками, які добре всмоктують піт, — повстяними, суконними, а влітку — з картону. Гумові чобітки слід взувати на теплі (вовняні) шкарпетки. Якщо гумове взуття доводиться взувати в холодну пору року, то носити його треба з двома парами теплих шкарпеток. Пальці ніг повинні розташовуватися вільно, щоб ними можна було ворушити. Слід уникати тісного взуття, яке порушує кровообіг, деформує пальці, сприяє утворенню виразок, що важко гояться, вростанню нігтів, утворенню мозолів і розвитку плоскостопості, а в холодну пору року — посиленню пітливості і відмороженню. Плоскостопість також розвивається при тривалому ходінні у взутті взагалі без підборів, наприклад, в тапочках, валянках. Дуже вільне взуття, придбане із за¬пасом, на виріст, або що перейшло від родичів, також може стати джерелом ряду неприємностей: ходіння в ньому швидко втомлює, часто виникають потертості. Захоплення дітей і дорослих — кросівки. їх носять, як джинси, майже постійно: у театр, у школу, в гості, влітку і взимку, використовують як змінне взуття. Це шкідливо. Кросівки мають певне призначення: для прогулянок, походів, спортивних ігор. А діти не знімають їх інколи весь день. Через це ноги пітніють, усередині взуття накопичується волога, а на підошвах і п'ятах стоп виникають попрілості. І, що зовсім погано, інколи кросівки носять із звичайними панчохами або шкарпетками, а то і без них. Це дуже шкідливо. Для спортивного взуття треба одягати шкарпетки бавовняні або вовняні, які добре всмоктують вологу.
В Мой Мир
|