Сімейні відносини не завжди бувають гладкими, рівними і стабільними, як би це не здавалося при першому погляді на сімейну пару з боку. У відносинах між подружжям іноді виникають проблеми, і подружжя повинні шукати шляхи вирішення цих проблем. Існує багато методів і різних підходів у вирішенні проблем взаємовідносин у шлюбі. Найчастіше подружжя не може знайти правильне рішення самостійно. Не завжди допомагають і поради. Сімейні стосунки є глибоко особистими і суб'єктивними, і те, що діє в одних людей, практично не підходить іншим. Якщо ви вирішили звернутися за допомогою до сторонньої людини, то краще, якщо ця людина буде вам добре знайома, викликатиме у вас довіру і повагу.
Існують універсальні шляхи вирішення протиріч і конфліктів в сім'ї: 1. Якщо виникає суперечка, то спід уникати звинувачень на адресу партнера, таких, як: «Ти ніколи...» або «Ти завжди...». Подібні твердження однобічні і несправедливі, і ви ніколи не знайдете спільної мови з партнером. Ви повинні думати про позитивні шляхи розв'язання суперечки та використовувати твердження від свого імені: «Я думаю...».
2. Ніколи не забувайте, що успішні відносини вимагають зусиль обох партнерів. Відносини — це завжди спільна робота.
3. Існує один чудовий метод. Запишіть на папері все, що вам подобається в партнері, і перечитуйте, коли у ваших стосунках з'являється напруженість. Це психологічно налаштує вас на позитивне рішення проблеми, яка виникла.
4. Скористайтеся електронною поштою або надішліть СМС-повідомлення партнерові з про-стим текстом: «Я тебе люблю». Цей маленький жест може зробити дуже багато.
5. Якщо ви зважилися на серйозну розмову з партнером, то вибирайте для цього найбільш вдалий час. Не потрібно починати важку розмову, якщо партнер втомився, роздратований або погано себе почуває.
Так само можна проаналізувати поведінку сімейних пар, які вас оточують. Подивитися, що є позитивного в їхніх взаєминах. І, найголовніше, пам'ятайте: якщо ви дійсно любите свого партнера, то необхідно йти на поступки, підлаштовуватися під нього. І якщо ваш партнер поводитиметься так само, то це і буде основою щасливого шлюбу.
Чому подружжя свариться через дрібниці? Ми будуємо свої взаємини з іншими людьми на основі певних уявлень про них як про особистості. Отже, усі ми в якійсь мірі психологи. Особливо важливо бути хорошим психологом-практиком у подружніх стосунках — у сім'ї люди роками, десятиріччями живуть пліч-о-пліч, їм доводиться вирішувати багато спільних проблем.
Від атмосфери тут залежать і здоров'я кожного, і успіхи в роботі, і те, якими виростуть діти. Але чому іноді так складно знаходити спільну мову з найближчою людиною? Чому подружжя сваряться через дрібниці і не хочуть поступатися один одному? Про це та інше піде мова.
Психологи підкреслюють, що багато конфліктів і негативні емоції, які виникають між чоловіком і дружиною, пов'язані з тим, що вони погано вивчили один одного. Крім того, встановлено, що психологічна сумісність подружжя залежить, у першу чергу, від узгодженості їх уявлень про права та обов'язки кожного в сімейному союзі. В одному з досліджень 100 розлучених і 100 подружніх пар опитували якраз з цієї теми. Були виявлені явні відмінності. Пари, які зуміли зберегти шлюб, проявили більший відсоток схожості в питанні розуміння сімейних ролей у порівнянні з тими, які розпалися. Звідси висновок: щоб молоді люди зуміли будувати міцні, гармонійні сім'ї, слід подбати про те, щоб вони отримували правильні уявлення про соціальні ролі людей протилежної статі, про психологічні відмінності чоловіків і жінок.
Відомо, що жінки більш чутливі, більш емоційні, саме вони створюють загальний настрій у сім'ї, до них в основному звертаються домочадці в пошуках захисту і справедливості. У відносинах з дітьми більшість мам займають власну позицію. Дружини, як правило, є ініціаторами всіх змін у родині, чи стосується це нових покупок, перестановки меблів, сімейного відпочинку і т.д. На жаль, саме жінки найчастіше стають і ініціаторами розлучень... А чоловік споконвіку був годувальником. Чоловіки більш стримані в емоціях і більше замкнуті з домашніми щодо своїх службових та інших проблем. У відносинах з дітьми частіше займають протилежну дружині «заборонну» (об-межувальну) позицію. Схильні до реакції протесту, стримування у відповідь на новаційні ідеї дружини. Це нормально! Саме протилежності притягують одна одну, що повинні знати і приймати обидвоє з подружжя. Однак саме через ці протилежні погляди багато сімей сва¬риться через дрібниці.
Конфлікти в сім'ях нерідко виникають і через те, що подружжя не розуміють, не беруть до уваги реальності того, що кожному з них у повсякденному житті доводиться виконувати й безліч інших, значущих для них соціальних ролей. Кожен з них — син/донька немолодих батьків, брат/сестра, племінник/племінниця родичів, не всі з яких можуть бути вам приємні. А ще суто професійні, суспільні ролі, а ще ролі друга/подруги, сусіда, курсанта автошколи або курсів з вивчення іноземної мови, користувача Інтернету, рибалки-мисливця і т.д. У міцної, гармонійної сім'ї в кожного є своя суверенна територія, і її недоторканність приймають і поважають. Кожен, крім сімейних обов'язків, має і відносну частку свободи для улюбленого відпочинку, саморозвитку. Погано, коли один з подружжя або обидвоє переконані, що «інша половинка» повинна бути дзеркальним відображенням першої — друзі, захоплення, симпатії, антипатії тільки загальні. Саме так і виникають між подружжям сварки через дрібниці.
Важливий момент сімейних відносин, який обов'язково повинен враховуватися заради досягнення психологічної сумісності, — це прагнення кожного з подружжя до самоствердження. Кожен з нас оберігає звичний для себе рівень самооцінки і найчастіше негативно реагує на навмисні спроби оточуючих знизити його. По суті, усі людські взаємини — це відносини постійних взаємних оцінок. Кожен може згадати, як приємно суспільне визнання наших трудових успіхів і як болісно сприймається дійсна або уявна недооцінка. Але дуже часто забуваємо про те, що й сімейні відносини також вимагають справедливості і такту.
Правильно кажуть, що розумна дружина знає свого чоловіка краще, ніж він сам себе знає. Це стосується чуйного, розумного, уважного чоловіка. Якщо подружжя не прагнуть глибоко пізнати один одного, живучи довгі роки поруч, поступово накопичується взаємне невдоволення, охо¬лодження почуттів — тут вже недалеко до зрад і розлучення.
Подружжю не можна не враховувати й того, що в них можуть бути різні темпераменти. Про чув кожен: є холерики, сангвініки, флегматики, меланхоліки. І хоча «чисті» темпераменти майже не зустрічаються, зазвичай у людини є риси різних типів, але переважають усе ж властивості основного темпераменту. Темперамент багато в чому визначає особливості спілкування людини з оточуючими людьми. Приміром, сангвініки легко йдуть на контакт, товариські, легко зав'язують нові знайомства, а флегматики, навпаки, контакти встановлюють дуже повільно, воліють оточення старих друзів і знайомих. Потрібно пам'ятати, що, крім темпераменту, є ще риси характеру. Доброю чи злою, м'якою чи грубою людина може бути при будь-якому темпераменті. Хоч у людей з різними темпераментами ці риси будуть виявлятися по-різному.
Розмірковуючи про психологічні сумісності в сім% не забувайте про таке поняття, як любов. Любов має злети і падіння, з роками стає не настільки палкою. Гаряча пристрасть поступається місцем теплому, доброму, дбайливому, взаємному почуттю, не дає подружжю сваритися через дрібниці. Або... Цих «або» безліч. Але все-таки про любов. Психологи визнають, що, коли подружжя живе в любові, у них паралельно виникає і психологічна сумісність, якій не страшні ніякі недоліки один одного — це той самий феномен, точно зазначений народною мудрістю: «любов сліпа». Тому, наставляючи молодих людей, що вступають у шлюб, зазвичай кажуть: «Живіть у згоді та любові!»
