uElite Design

Різні пори року наповнені CBOїми символами, подіями, святами. Кожен період гарний по-своєму. Напевно, багато хто з нас схильний асоціювати весну з відродженням природи, коли все прокидається після зимового сну. Сонце світить яскравіше, довше, тепліше, починає танути сніг, біжать струмки, з'являються зелені паростки, птахи співають веселіше, тварини стають активнішими. Здається, що з приходом весни з'являються нові можливості. Разом з навколишньою природою починають відроджуватися й люди. У цей час чоловіки дедалі частіше дарують чудові букети своїм улюбленим жінкам, котрі наче розквітають навесні й за красою ні в чому не поступаються справжнім квітам. Г тому весна часто асоціюється в людей із квітами та красивими жінками.

А з чим або з ким асоціюється в нас Біблія в чорній обкладинці? Напевно, дивлячись на Біблію, ми уявляємо собі сивоголового Небесного Отця, серйозного Ісуса Христа, Святого Духа у вигляді голуба. Ще нам згадуються патріархи, сильні мужі віри, такі як: мандрівник Авраам, воєначальник Мойсей, цар Давид, пророк Даниїл, апостол Петро та інші, через яких Бог рятував Свій народ. А що говорить нам Біблія про жінок? У книзі Буття сказано, що «Бог на Свій образ людину створив... як чоловіка та жінку створив їх» (Бут. 1:27), тобто жінка, так само, як і чоловік, є відображенням образу Бога, Котрий є любов.

Після того як Бог створив Адама, Він сказав: «Не добре, щоб бути чоловіку самотнім» (Бут. 2:18), визначивши цим сутність буття людей: їм недобре без спілкування. Людина була створена насамперед для спілкування з люблячим Творцем та з іншими людьми, а також для пізнання навколишнього світу. І тому Бог говорить: «Створю йому поміч, подібну до нього» (Бут. 2:18) - і після цього творить жінку з ребра чоловіка. Часто слово «помічник» трактується неправильно. Це слово вказує не на те, що жінка нижча за чоловіка, а на те, яку роль вона відіграє в його житті. Наприклад, у книзі Псалмів сказано так: «Ось Бог помагає мені, Господь серед тих, хто підтримує душу мою» (Псал. 54:6). І ми можемо знайти ще безліч прикладів, де вживається те ж саме єврейське слово, перекладене як «помічник», коли мова йде про Божественне сприяння, про допомогу Яхве людині (П. Зак. 33:7; Псал. 33:20). І так само, як вислів «Бог допомагає» не означає, що Господь нижчий за людину, «помічник» щодо жінки не означає, що вона нижча за чоловіка за соціальним статусом.

Часом патріархальність Біблії сприймається спотворено, і тому з боку радикальних представників феміністського руху звучать заклики до того, щоб жінки поклонялися не християнському Богу Отцю, Сину, Святому Духу, а божествам жіночого роду, таким як Артеміда, Венера тощо. Однак через Своє Слово Бог відкриває нам, що впродовж історії людства Він співпрацює з жінками й піклується про них не менше, ніж про чоловіків. Ми можемо згадати милість Бога до Єви, коли та не послухалася Його веління стосовно дерева добра і зла, а у відповідь почула пророцтво, котре вселяє надію на спасіння. Можемо згадати Анну (дружину Елкани), Сарру, Рахіль, які не мали дітей, але дуже хотіли народити синів своїм чоловікам. Бог почув молитви цих жінок - і вони народили прекрасних немовлят, які, ставши продовжувачами роду й хранителями сімейних традицій, усім своїм життям свідчили про істинного Бога. Через пророчицю Девору, царицю Естер Бог зміг врятувати Свій народ. Марія через непорочне зачаття від Святого Духа стала матір'ю Самого Ісуса Христа - Спасителя людей! Ми також можемо згадати, як Ісус, на відміну від юдеїв, не нехтував спілкуванням із самарянкою, зцілив Марію Магдалину, пробачив жінку, схоплену в перелюбі й засуджену на смерть. У Біблії є безліч прикладів дбайливого ставлення Господа до жінок.

Однак часто люди бачать у Богові Отцеві суворого, жорстокого старця з непорушним обличчям. І незрозуміло, чому склалася така упереджена думка, адже Біблія змальовує зовсім інший образ Отця. Одного разу Ісус, відповідаючи на прохання учнів навчити їх молитися, дав приклад молитви «Отче наш». Зауважте, не чийсь Отче, а Отче наш. Ще Христос сказав:

«І що тільки попросите в Моє Ім'я, те й зроблю, щоб прославився Отець у Сині» (Івана 14:13). Іншими словами, єдиним посередником між нами та Богом Отцем є Ісус, тільки згадуючи Його Ім'я, ми маємо доступ до Бога Отця. У Писанні сказано, що «Бог є любов» (1 Івана 4:8), і Бог має в Собі всю повноту любові.

В одній із притч Ісус розповідає про жінку, яка, втративши одну з десяти драхм, запалює свічку й старанно шукає її доти, доки не знайде. Потім вона кличе подруг і сусідок, щоб поділитися з ними своєю радістю. Як жінка радіє знайденій монеті, так і Бог Отець радіє, коли знаходить нас, Своїх дітей, котрі одного разу пішли своїм шляхом і заблукали.

Зазвичай еталоном любові вважається любов матері, котра постійно переживає за свою дитину й готова на все, тільки б їй було добре. Нам важко уявити собі матір, котра не пошкодує своє дитя, хоч трапляються випадки, коли материнська любов минає. Але Бог говорить: «Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Але коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе» (Ісаї 49:15). Материнська любов гідна пошани й захоплення, але це лише віддзеркалення Божої любові, тієї ніжної, по-материнськи турботливої любові, котра властива Богу Отцю.

Ісус має таку ж трепетну, турботливу любов, що й Бог Отець. Одного разу, дивлячись на Єрусалим і знаючи, що Його відкинуть, Ісус зі сльозами на очах та гіркотою в голосі сказав: «Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і побиваєш камінням посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, та ви не захотіли!..» (Матв. 23:37).

Скільки ще часу ми будемо відкидати ніжний заклик нашого дбайливого Спасителя, Який хоче зібрати нас, як квочка збирає своїх курчат під крила? Хіба такий люблячий Бог не гідний нашої любові у відповідь? Адже Бог бажає подарувати нам життя, прекрасне, як вічна весна, яке буде духмяніти ароматами нев'янучих квітів. Ісус каже, що Він прийшов до нас для того, щоб ми «мали життя і щоб надміру мали» (Івана 10:10).