«Вiн [Бог] змученому дає силу, а безсилому — міць. І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спіткнутись — спіткнуться, а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати — і не потомляться, будуть ходити — і не помучаться». (Ісаї 40:29-31) Здається, що в наш комп'ютерний час з його космічною швидкістю людська цивілізація у своєму розвитку йде семимильними кроками. У багатьох це викликає захоплення, але такий швидкий ритм несе в собі для кожного з нас як надію на радісне майбутнє, так і загрозу для нашого щастя. І часом життєва дорога змінюється так швидко, що не завжди встигаєш упоратися з керуванням на особливо крутих поворотах. Хтось дуже швидко справляється з небезпечними перехрестями свого життєвого шляху, пролітаючи їх на повній швидкості. Але рано чи пізно кожний з нас починає розуміти, що як би ти не намагався, в житті бувають не тільки злети, а й падіння... Буває так, що сьогодні ти, як орел, ширяєш над грозовими хмарами, перебуваєш вище за всі негаразди і проблеми,а завтра тягар відповідальності, повсякденні турботи різко несуть тебе в кювет розчарування, а іноді опиняєшся в глухому куті прикрості й безвихідності. В усіх нас трапляються незаплановані зупинки, тобто час, коли незважаючи на всю нашу силу волі, у наше життя приходить криза. Може, у когось ці кризи трапляються частіше, у когось рідше, але суть одна - у кожного з нас буває момент у житті, коли ми опиняємося в ситуації, з якої немає виходу, коли нам здається, що вже ніхто й ніщо не може допомогти нам. Життя стає безглуздим. Але є Господь. Наскільки могутній Бог, щоб допомогти особисто мені в моїй проблемі? Щоразу, коли ми важко зітхаємо й шукаємо підтримки, роздумуючи про те, як пережити чергову кризу свого життя, живий Бог говорить наступне: «Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім'ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його» (Ісаї 40:26). Немає виходу й ніхто не може допомогти? Але подивіться на зорі! Що вони говорять вам про могутність і велику силу Бога? Уявімо для порівняння, яку вагу може підняти звичайна людина. Близько 50, можливо, 100 кілограмів... Мало? Добре, нехай це буде суперлюдина, що може підняти 1.000.000 кг! А що ж Бог? Наприклад, маса нашої планети Земля становить ні багато, ні мало 5.907.000.000.000.000.0 00.000.000 кг (5.97 х 1024 кг). У нашій Сонячній системі планета-гігант Юпітер за масою більша за планету Земля приблизно в 317 разів. І якщо зібрати небесні тіла нашої Сонячної системи, то вага всіх 9 планет з їхніми супутниками, такими як Місяць, становитиме 1% від загальної маси нашої Сонячної системи, тому що 99% маси припадає на зірку Сонце. Коли ми дивимося на нічне небо в ясну погоду, то можемо побачити неозброєним оком близько 6000 зірок, тобто таких же небесних світил, як наше Сонце. Цікаво, що скупчення цих зірок утворюють галактики, але ще більш цікаво те, що тільки в нашій галактиці, що називається Чумацький Шлях, учені-астрономи за допомогою сучасних телескопів на даний момент нарахували приблизно 150 млрд. зірок! Це не помилка! У нашій галактиці дійсно близько 150 мільярдів зірок, кожна з яких ледь більша або ледь менша за наше Сонце! Однак найцікавіше те, що астрономи так само виявили в космосі мільйони галактик, подібних до нашої, багато з яких більші за її масу й кількість зірок! Тільки наша найближча сусідка, галактика Андромеда, приблизно втричі більша за нашу галактику! Досліджену частину Всесвіту, у якій знайдено близько 100 мільйонів галактик, називають Метагалактикою. Учені говорять, що це тільки частина Всесвіту й вони можуть тільки припускати, скільки ж ще мільйонів або мільярдів галактик з мільярдами зірок містить у собі недосліджена частина космосу, тому що з появою нових, досконаліших телескопів відкриваються нові обрії Всесвіту. Пророк Ісая говорить, що «Бог виводить за їхнім числом та кличе ім'ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його». Бог знає назви всіх цих мільярдів небесних світил, тому що Він створив кожну з них, і Він піклується про те, щоб весь цей неосяжний Всесвіт гармонійно розвивався й функціонував. Великий Господь управляє величинами, остаточне значення яких нам своїм обмеженим розумом навіть важко уявити. Роздумуючи над величчю космосу, що красномовно свідчить про Творця, починаєш краще розуміти захоплення царя Давида: «Коли бачу Твої небеса - діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив, - то що є людина, що Ти пам'ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?» (Псал.8:4,5) І ось Бог, що володіє такими безмежними інтелектуальними й творчими можливостями, звертається до нас зі словами: «Хіба два горобці не продаються за асарія? Проте жодний з них не впаде на землю без волі вашого Отця. А вам усе волосся на голові пораховане. Не бійтеся; бо ви кращі за багатьох горобців» (Матв. 10:29-31). У той час, коли вчені намагаються порахувати зірки на небі. Всесильний Бог, що Своєю могутністю підтримує весь Усесвіт, турбується не про кількість метеоритів, що впали, але Він уже порахував усе волосся в нас на голові. Він знає кожну нашу втрату, проблему, яку ми переживаємо в цьому світі. І турботу про нас Він не вважає нісенітницею. Люблячий Небесний Отець говорить кожному з нас: «Не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди тебе Я підтримаю» (Ісаї 41:10). Бог обіцяє нам допомогти гідно вийти зі всіх глухих кутів. Всю Свою могутність і безмежну силу Своєї любові Він віддав для спасіння людини, коли Ісус Христос прийшов на грішну Землю. В Ісусі Христі людству була дарована вся висота Небес! Коли ми усвідомлюємо цю велику істину, наше життя наповниться глибоким змістом. І якщо хтось із нас усе ще вагається й перебуває в нерішучості, щоб довіритися Йому й зробити крок назустріч, Бог через Слово Своє підбадьорює: «Того, хто при-ходить до Мене, Я не вижену геть... Покликуй до Мене - і тобі відповім, і тобі розповім про велике та незрозуміле, чого ти не знаєш» (Івана 6:37; Єрем.33:3). Рано чи пізно життя дійсно може втратити зміст, якщо, вирішуючи свої незліченні проблеми, ми дивимося тільки вниз, і при цьому, сподіваючись на свої сили, шукаємо вихід із несприятливих обставин. Але кожен, хто піднімає свій погляд угору, до Небес, і в смиренні перед Богом звертається до Ісуса за допомогою, починає розуміти, що Небеса - це реальність і що Бог «змученому дає силу, а безсилому - міць. І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спіткнутись - спіткнуться, а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати - і не потомляться, будуть ходити - і не помучаться» (Ісаї 40:29-31). Віталій Колісник
В Мой Мир
|