uElite Design

А тепер уявімо собі, яка була б плутанина, якби 66 книг на одну задану тему написали для одного збірника звичайні люди, які належали до різних верств населення і жили протягом 1500 років. Що б то була за книга? Або припустімо, взяли б 66 медичних книг, написаних тридцятьма або сорока лікарями різних спеціальностей, оправили б їх разом, і нехай якийсь лікар спробує лікувати когось за цією книгою.

Книги ж Біблії вражають нас своєю гармонією, єдністю цілі, сюжету і теми, достеменністю історичних записів, науковою точністю, чіткістю і правдивістю пророцтв, досконалістю і цінністю настанов, повчань.

Йоган Гете, німецький письменник, засновник німецької літератури нового часу, писав: «Нехай розвивається культура, нехай досягає успіхів природна наука вглиб і вшир, нехай розум людини розвивається скільки завгодно, але культурного і морального рівня християнства, яке сяє у Євангеліях, вони не перевищать».

Таким чином, секрет сили Біблії — в її походженні! Ось що каже про це сама Біблія (2 Тим. 3:16): «Усе Писання Богонатхненне».

Богонатхненність — це процес, завдяки якому Бог передавав Свою вічну Істину. Для цього Дух Святий приготував певних людей, у 2 Петра 1:21 вони названі «мужами, натхненими Святим Духом». Бог керував їхнім розумом, вказував на те, що вони повинні були переказати або записати. Він посилав їм думки, ідеї, сни і видіння, котрі вони, в «свою чергу, викладали своїми словами.

Тих, хто писав Біблію, можна порівняти із земними посудинами, проте їхня вістка небесного походження. І хоча їхнє свідчення передавалося засобами недосконалих висловів людської мови, усе ж воно залишається свідченням Самого Бога. У цьому поєднанні Божественного і людського полягає унікальність Біблії в літературному здобутку світа. Така ж єдність існувала в природі Ісуса Христа, Який був одночасно Сином Божим і Сином Людським.

Слова, сказані колись про Ісуса Христа, можна віднести і до Біблії: «І Слово стало тілом, і перебувало між нами» (Івана 1:14). Ось на чому ґрунтується автори¬тет Біблії — на тому факті, що Бог є її Автором.

Через Слово Боже, через Святе Письмо ми справді чуємо го¬лос Божий «мов наяву». Тому Біблія — це авторитетне і безпомилкове одкровення Божої волі, котре має бути визнаним найвищим авторитетом для людини. Біблія і тільки Біблія — критерій нашої віри, випробування усілякого натхнення і мірило всіх догм і вчень.

Уявіть собі, як би ми почувалися, якби не було Божого відкриття, не було Біблії. Ми могли б уявляти, що існує якась велика дієва сила у Всесвіті, але не могли б із повною впевненістю знати, що собою являє ця сила. Ми б не могли мати уявлення ані про нашого Спасителя Ісуса Христа, ані про Божий план вічного спасіння. Ми не могли б мати уявлення про мету нашого існування, наше місце в цьому світі. Заради нашого блага нам просто життєво необхідно було одкровення Бога, Його характеру і діяльності. Ось чому «Слово стало тілом, і перебувало між нами». В Ісусі Христі воно видиме, а в Біблії — прочитане і почуте.

Ісус Христос сказав: «Дослідіть Писання! Бо ви думаєте через них мати вічне життя, — а вони свідчать про Мене» (Івана 5:39). «А це було написане, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб вірячи, життя мали ви в Його Ім'я» (Івана 20:31). Отже, головне призначення Слова Божого полягає в тому, щоб привести нас До Ісуса Христа — джерела нашого спасіння, допомогти нам набути віру в Нього, викликати в нас довіру до Нього.

Тільки у Христі ми знаходимо все: світло і сенс нашого життя, істинну свободу від зла і рабства гріха, втіху, мирі досконалу радість, прощення гріхів і надію на життя вічне.

І ще одна властивість Біблії: це Свята Книга. Вона не лише розповідає про чудеса давніх днів, але й звершує чудеса і в наші дні.

Злочинна біографія Сема Танніхіла почалася, коли йому виповнилося 10 років. Спочатку це були дрібні злочини, котрі дорослі вважали незначними, сподіваючись, що дитина переросте свій «антигромадський бунт». Сема ніколи морально не повчали, він ніколи не був у церкві. Час ішов, і замість того, щоб з віком позбутися шкідливих звичок і нахилів, Сем усе більше «вростав» у злочинний світ. Нарешті, за звинуваченням у фальсифікації його було засуджено до тюремного ув'язнення. Через два тижні після виходу на волю, відсидівши п'ять з половиною років. Сем пограбував невеличкий ресторан у штаті Огайо, убив при цьому офіціантку і втік у Канзас. Після ще кількох пограбувань його затримали, і він зізнався в усьому. Суд засудив його до смерті на електричному стільці.

Поки Сем сидів у тюрмі, його провідували кілька християн. Один з відвідувачів приніс йому в подарунок Біблію, і коли вже не було інших книг, Сем став читати її просто для того, щоб «убити час». Ось розповідь Сема про те, що з ним тоді сталося: «Я прочитав, що людина на ім'я Ісус сказав одному чоловікові зі Своєї компанії, щоби той привів Йому віслюка. Із цього я зробив висновок, що Він конокрад. Потім я натрапив на те місце, де Він робить з води вино. За це я назвав його бутлегером (люди, котрі під час сухо¬го закону в США підпільно збували спиртне). Нарешті, я дійшов до історії, як Він воскресив мертвого, зціляв різні хвороби й виганяв бісів. Тоді вже я запитав себе: «Що ж то за людина?»

Я розпочав з Євангелія від Матвія і прочитав усю ту частину, котру називають Новим Завітом. На той час я вже бачив у Ньому не конокрада, не бутлегера, а Сина Божого. Я знав про людей, які молилися цьому Богу і жили за Його законом, та мене це не стосувалося, я був злочинцем, вбивцею. Нарешті, я прочитав у Біблії про таких же людей, як і я, які,були також поза законом. Мене охопив неспокій, я бажав, як і вони, здобути мир. Спробував молитися, просив Бога про допомогу. Сказав Йому, що якщо я забув якісь із своїх гріхів, нехай би Він змилосердився наді мною і додав їх до списку, бо на мені лежить провина за багато гріхів. Повинен вам сказати, що ніколи в житті в мене не було такого чудового стану. Мені хотілося кричати про це на весь світ. Так, я відчув Дух Божий, коли він воістину вклав Свою любов у моє серце. Я перебуваю в камері смертників, але відчуваю себе вільнішим, ніж колись на волі. У мене немає більше страху перед смертю. Для мене смерть – це ще один крок до Ісуса».

Ось остання молитва, яку чули від Сема: «Господи, не покладай вину на цих охоронців за те, що вони збираються сьогодні зробити. Те, що скоїв я, змушує їх так вчинити. Якщо це гріх, Господи, то поклади його на мене і прости, як Ти простив мені решту гріхів. Амінь». Сьогодні голос Сема змовк, але та чудова переміна, котру Слово Боже внесло в його життя продовжує залишатися свідченням, що притягує людей до Ісуса Христа.

Ніколи ще не було такої Книги! Сила, що міститься в ній, може звершити рішучі зміни й у нашому житті! Коли ми читаємо Біблію, давайте пам’ятати про те, що її слова – це голос Божий, направлений до нас від серця до серця.

Біблія – це дещо більше, ніж книга, з якою ходять до церкви. Це більше, ніж книга, якою прикрашають журнальний столик. Це більше, ніж корисна інформація або добра порада. Це звернення Боже, Його вістка до наших сердець! Це турботливе послання Бога до Його дітей на планеті Земля. В котрому міститься секрет вічного життя, нескінченного щастя і спокою.