uElite Design

          Ви увійшли як Гість | Група "Гости", Вітаю Вас Гість | RSS
           Головна | Каталог статей | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід
Меню сайту

Категорії розділу
Fleш.k-a [121]
Як добавити на сайт, як завантажити [3]
Моя здорова сім'я [222]
Різне [17]
Книги [29]
Новини [25]
Сайти [1]
Сайти з якими ведеться співпраця, або ж є сайтами ЦАСД
НОВЕ ЖИТТЯ З БІБЛІЄЮ [372]
Поезія [39]
Мой Мир Музыки christian HOPE [337]
Відео [157]
AUDIO [20]

Міні-чат
200

Наше опитування
Чи читаєте Ви Біблію?
Всього відповідей: 127

На допомогу адміну
Система Orphus

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Fleш.k-a

Я ТЕПЕР БАЧУ!

Усе було добре. Був теплий травневий день... Світило яскраве сонечко, і дув ніжний вітерець. Здавалося, ніякі тривоги, проблеми та переживання не зможуть порушити спокій.

Та саме тоді, коли я взагалі не очікувала, прокинувшись вранці, зрозуміла, що майже нічого не бачу. Перед моїми очима з'являлися незрозумілі плями, які заважали мені бачити, і все було розмите. Спочатку я подумала, що все минеться. Я просто застудилася, і нічого страшного не сталося. Спробувала прокапати очні краплі від застуди, але вони не допомогли. До вечора мені стало гірше. Тато сказав, що якщо до ранку не мине, то він повезе мене до лікарні.

Їхати в лікарню не хотілося. Я саме закінчувала 11 клас і повинна була здавати останнє тестування з англійської мови. У лікарні на прийомі в лікаря я не змогла назвати жодної літери з дошки, навіть найбільшої. Переді мною була тільки біла пляма. На моє запитання, що зі мною, лікар відповів, що направляє мене до Миколаївської районної лікарні. Але до-зволив мені здати тести.

Наступного дня ми з татом поїхали на тестування, а потім до лікарні. У моїй душі все ще жила надія, що мені лише випишуть ліки і я поїду додому. Але, оглянувши мене, лікар сказала: «Ти залишишся в лікарні як мінімум на місяць». Я нічого не змогла відповісти. Все, що я пам'ятаю, це слова, які лікар писала: «Якщо не почати лікування, наслідки можуть призвести до повної втрати зору».

Коли тато поїхав, я зайшла в палату, сіла на ліжко й почала плакати. Звертаючись до Бога, я запитувала Його: «Чому, Господи, Ти допустив це в моєму житті? Ти ж знаєш, що мені потрібно відвозити документи в інститут. Ти знаєш, як я хочу вступити туди!». Але потім, заспокоївшись, я сказала: «Ні, Господи, якщо Ти допустив це в моєму житті, значить. Ти приготував для мене щось особливе». Того вечора я молилася, просячи Бога про чудо зцілення. Виконавши всі призначені лікарем процедури, я лягла спати.

Вночі я почула пронизливий, крик. Прокинувшись, побачила біля свого, ліжка жінку з маленьким хлопчиком у якого очі були перебинтовані. Я запитала її: «Що трапилося?». Вона відповіла, що Павлик, так звали хлопчика, грався з братиком, і той потрапив йому палицею в око. Вранці я ближче познайомилася з цією жінкою, і ми почали часто спілкуватися. Павлик постійно плакав, боявся людей в білих халатах. Йому зробили дві операції, але нічого не допомогло.

Так минув місяць. Щоранку, прокидаючись і відкриваючи очі, я сподівалася, що мені стане краще. Але жодних результатів не було. Лікарі були здивовані, чекали результатів ще одних аналізів. Відкриваючи Біблію, я розуміла, що не можу її читати. Одна думка про це приводила мене в жах. Іноді в голові проскакувала думка про те, що я ніколи не зможу вже бачити і з цим потрібно змиритися. У молитві звертаючись до Бога, я просила Його: «Господи, допоможи, щоб я могла читати хоча б Біблію. Як же я буду розповідати людям про Тебе, якщо я не бачу?»

Багато молитов линуло до Бога за мене, коли я лежала в лікарні. Мої батьки, а також брати та сестри старанно молилися, підтримували мене й вірили у зцілення.

Нарешті, батьки вирішили відвезти мене до Одеської очної поліклініки ім. Філатова. З Божою допомогою я за день зробила всі аналізи, які в Миколаєві робила два тижні. Мене оглянув сам професор, на прийом до якого дуже важко було потрапити. А моя лікарка у відділенні так переживала за мене, що приходила до мене разів зо три на день, запитуючи, як я себе почуваю після кожної процедури.

Незважаючи на те, що в душі моїй все ще жив страх, саме тоді я відчула, що Бог поруч зі мною, до того ж настільки близько, що я навіть уявити собі не могла.

Мама з Павликом залишилися в Миколаєві, та ми обмінялися номерами телефонів. Кілька днів по тому його мама зателефонувала до мене й, плачучи, сказала, що лікування марне, результатів немає, і вона не знає, що робити. Я, не довго думаючи, відповіла: «Приїжджайте до Одеси. Я домовлюся з лікарем, який оглянув мене, і він обстежить Павлика».

Вони приїхали. їх поклали у відділення, що неподалік від мого, і протягом лікування ми спілкувалися й підтримували одне одного. Вони мали перебувати в лікарні протягом місяця, і Павлику повинні були зробити ще одну операцію. Минув цей довгий місяць переживань, сліз та молитов...

Якось вранці, в черговий раз відкриваючи Біблію, я зрозуміла, що поступово настає прозріння, і я бачу. З кожним днем результати ставали все кращими й кращими. Після чергового огляду лікар сказала: «Я збираюся тебе виписати. Курс лікування ти пройшла, вдома ще деякий час будеш приймати ліки, і буде ще краще». Яке ж було моє здивування, що й Павлика виписали цього ж дня. Виявилося, що ми живемо недалеко одне від одного й можемо поїхати додому одним поїздом.

Те почуття, яке переповнювало моє серце, неможливо описати. Це була радість! Радість і вдячність Богу за чудову відповідь на молитву! Адже я так хотіла додому!

За 2 місяці, проведених у лікарні, я розмірковувала над своїм життям більше, ніж будь-коли. Згадувала, як говорила раніше до Господа: «Хочу те чи інше». А тепер тільки благала: «Господи, нічого не хочу. Лише б бути здоровою! Лише б бачити!»

Зараз я навчаюся, там, де хотіла, в Українському гуманітарному інституті. До цього часу спілкуюся з родиною Павлика й вірю, що одного разу вони прийдуть до Церкви, як і обіцяли.

Уляна Ляховська
Категорія: Fleш.k-a | Додав: shepetivka-sda (08.02.2011)
Переглядів: 825 | Рейтинг: 0.0/0 |
Олег Буркацкий - Жизнь лишь в Тебе

Поддержка сайта
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Статус
Четвер
28.03.2024
17:59

Логін:
Пароль:
[ Керування профілем ]

Пошук

7 випадкових








Церква живе надією

Приєднуйся

Джерело LightRay Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. ЧИСТЫЙ ИНТЕРНЕТ - logoSlovo.RU Рейтинг@Mail.ru
Офіційний сайт ШЕПЕТІВКА-АСД © Jesus beside of you 2009-2014