Еллен Уайт пише: «Мати повинна бути вчителькою, а дім – школою, в якій кожна дитина засвоює свої перші уроки. Таке навчання має невимовну цінність для дитини, і воно не повинно бути болісним процесом». «Вивчати науки, керуючись лише людським судженням, значить здобувати помилкову освіту, але пізнавати Бога і Христа означає вивчати науку Небес. Ускладнення у навчанні пояснюється тим, що мудрість і пізнання Бога не поставлені на належну висоту» (Виховання дітей, с. 329, 319).
Віруюча людина, котра ходить перед лицем Господа, чимось подібна до орла. Як орел ширяє високо над землею, так і віруючий піднімається над посереднім рівнем.
Але навіть орла можуть піймати і вбити. Він може стати жертвою хвороби або катастрофи, які скинуть цього могутнього птаха на землю і перетворять його на здобич для диких звірів. Ми рідко думаємо про орла як істоту уразливу але й про нього не можна сказати, що він невразливий.
Так і християнин: хоча він і влаштовує своє життя згідно зі Словом Божим, проте не стане цілком і повністю невразливим; він зазнає спокус світу, плоті й диявола. І дуже часто йому необхідна дійова допомога.
Часто перше ж спілкування вашої дитини зі світом, якому вона намірилася протистояти закінчується сумно — вона здається, і причина цьому — вплив однолітків.
«Цим молодим людям у їхній недосвідченості необхідна мудра і тверда рука, яка наставила б їх на вірний шлях яка своєчасною порадою утримала б їх від помилок і оман. Один раз ставши на хибний шлях, вони зазвичай продовжують іти ним доти, доки світський спосіб життя повністю не оволодіє ними, і вони з презирливою посмішкою згадують про свої колишні переконання. Ці молоді люди ніколи вже не стануть тими,ким могли б стати якби переконання їхнього сумління не були свого часу придушені,а найсвятіші найніжніші почуття не були притуплені. І навіть якщо в подальші роки вони все ж таки стануть послідовниками Христа, шрами, нанесені їхнім душам зневагою до святих речей, бу¬дуть завжди нагадувати їм про їхнє помилкове минуле» (Свідчення для Церкви, т. 5, с 31-32).
Серйозна заява,чи не так? Аби нічого подібного не трапилося, необхідно мати чіткий план роботи,що зробить дитину несприйнятливою до згубного зовнішнього впливу.
1. Першим важливим кроком у прагненні допомогти своїй дитині в цьому має стати спроба захистити її мислення вже тоді, коли вона ще не віднята від грудей. Оберігайте дітей від світського впливу. У прагненні допомогти. Ростіть їх в атмосфері цінностей християнського способу життя. Духовність дитини в цьому віці залежить від вашого способу життя. Якщо дитина, скільки себе пам'ятає, бачить, що тато й мама завжди моляться перед їдою і допомагають їм висловити вдячність Ісусові за їжу, молитва стане частиною міцного фундаменту духовного життя цієї дитини і матиме велике значення в майбутньому.
2. Ваш наступний крок – домогтися чіткого розуміння різниці між добром і злом. Діти народжуються без розуміння того, що є добро, а що зло. Вони дізнаються про це у своїх сім’ях, у церкві, від учителів (якщо діти відвідують християнську школу). Батьки повинні дати їм вичерпні знання про те, що таке «добре» і що таке «погано», що таке «правильно» і що таке «неправильно». Батьки – основне джерело подібної інформації для своїх дітей. Це серйозне випробування для батьків. Як діти зрозуміють, що безладний перегляд телепрограм шкідливий, якщо батьки сидять біля екрана цілий вечір? Як дитина зрозуміє, що гніватися і бути роздратованою погано, якщо в домі постійні крики і лайка? Як дитина навчиться молитися, якщо вона ніколи не бачила батька чи матір на колінах?
3. Настав час зробити третій крок – допоможіть вашій дитині набути почуття власної гідності й упевненість у своїх силах. Дитина, яка поважає себе, найменше здатна потрапити під вплив своїх однолітків. У неї після якогось періоду роздумів і зважування аргументів «за» і «проти» вистачає впевненості у своїх силах, щоб відмовитися від чогось поганого. Почуття самоповаги й упевненості у власних силах – найкращий подарунок, який ви можете зробити своїй дитині.
Самоповага має на увазі наступне: ви настільки поважаєте себе, що просто не здатні на вчинок, не гідний вас. Ця особливість характеру розвивається в дитини поступово, протягом усього періоду дитинства і юності.
Але, на жаль, часто трапляється таке: варто кілька разів без причини осмикнути дитину, вилаяти її, сурово поглянути чи зітхнути з докором, і поступово така «допомога» мами, тата, няні або іншої близької для маляти людини формує його негативну думку про себе, яку він понесе туди, де його не знають і не так люблять, як удома.
4. Тепер про четвертий урок вашої допомоги дітям у протистоянні світові: навчайте дітей приймати рішення.
Коли діти підростуть, допомагайте їм зважувати всі «за» і «проти» у такий спосіб:
а) помолися Богові, просячи в Нього відповіді;
б) пошукуй у Слові Божому підказку;
в) запиши на папері усі «за» і «проти»;
г) постарайся передбачити наслідки;
д) запитай, чи є якісь табу в тім рішенні, яке ти вважаєш можливим.
е) запитай, чи насправді твоє рішення таке важливе;
ж) запитай, як твоє рішення відобразиться на інших людях;
з) запитай, чи існує інший вихід із ситуації, що склалася.
Допоможіть дитині розумом і серцем зрозуміти, що Бог не залишиться байдужим до всього, що відбувається в її житті, і буде поруч, незважаючи на той вибір, який дитина зробить. Станьте для неї тією людиною, товариству якої вона завжди віддасть перевагу перед спілкуванням з однолітками. Дитина повинна сама зробити вибір на користь того життєвого устрою, який угодний Богові. І тут батькам у жодному разі не можна тиснути на психіку дитини. Дітей неможливо привести до Господа силоміць. Їх можна вести, але не можна підганяти.
5. П'ятий крок — своїми поясненнями випереджайте події. Розповідайте дитині про життя підлітків ще до того, як вона сама досягне цього віку. Нехай дитина знає про ваші вимоги до її поведінки в майбутньому. Обговорюйте з нею проблему впливу на неї однолітків, не забуваючи згадати про те,чим це зазвичай закінчується. Розповідайте їй про все. Поговоріть з нею про друзів і подружок, одяг і машини, побачення й інше задовго до того, як у неї з'явиться потреба і можливість випробувати все це на собі. Поясніть їй принципи вибору розваг. Зупиніться на тому, як обирати друзів. Навчайте дитину плавати до того, як вона ввійде у воду! Навчайте, навчайте і ще раз навчайте!
І останнє. Нехай дитина черпає натхнення у високих ідеалах Слова Божого. Вона має потребу в ясному «так говорить Господь», щоб дотримуватися принципів, прищеплених вами.
Разом з дитиною шукайте в Біблії відповіді на ті питання, котрі можуть виникнути в неї при зустрічі зі світом. Зробіть так, щоб дитина жодного дня не могла прожити без Слова Божого. Це буде найкращою страховкою на випадок «вторгнення ззовні».
Мами й татусі,усе залежить від нас із вами! Щоб набути здатність до чого-небудь, треба багато молитися й проводити достатньо часу з Біблією. Присвячуйте дедалі більше часу, проведеного на колінах, набуттю терпіння й життєвих сил, які допоможуть нам не розстатися з нашими переконаннями і зробити наслідки передбачуваними. Зробіть усе, щоби ідеали Слова Божого стали ідеалами вашої дитини і щоб їй більше подобалося бути із сім'єю,аніж у компанії однолітків. Дослідження вчених свідчать, що молоді люди із «сімейною» орієнтацією менш схильні до вживання алкоголю й наркотиків, вони менш сприйнятливі до згубного впливу оточення. Забезпечте пріоритет сімейного затишку як надійну альтернативу тому, що може привабити дитину у світі. Нехай допоможе Вам у цьому наш Господь.
В Мой Мир
| 
